густинна модель

Метою роботи є аналіз та геолого-тектонічна інтерпретація аномального гравітаційного поля Українських Карпат та прилеглих територій, побудова густинної моделі земної кори та верхньої мантії по міжнародному сейсмічному профілю PANCAKE. Потреба побудови густинної моделі вздовж профілю PANCAKE зумовлена значним інтересом широких кіл геологів та геофізиків до результатів сейсмічних досліджень по цьому профілю, а також у зв’язку з певними розбіжностями у сейсмологічних моделях різних авторів.

Введення елементів геоінформаційних технологій у процес інтерпретації аномалій поля сили тяжіння привело до можливості побудови тривимірних густинних моделей земної кори довільної детальності. Дані моделі відповідають критеріям Адамара. Отримані результати дозволили виявити нові і підтвердити раніше відомі закономірності.

Мета. Метою роботи є уточнення глибинної будови та перспектив нафтогазоносності Коломийської палеодолини за сейсмогеотраверсом СГ-І (67), який проходить уздовж лінії Надвірна – Коломия – Отинія – Івано-Франківськ. Сейсмогеотраверс СГ-І (67) частково захоплює Бориславо-Покутський покрив, перетинає Самбірську і Більче-Волицьку зони та заходить на Східноєвропейську платформу. Методика.

3D моделі земної кори, побудовані гравіметричними методами для окремих ділянок Північного Сходу Росії дали змогу на кількісній основі простежити закономірності в розподілі гіпоцентрів землетрусів відносно густинної межі розшарування. Встановлені закономірності мають аналогічний характер для територій з різною сейс­мічною активністю: гіпоцентри тяжіють до зон різкої зміни рельєфу густинної межі розшарування, розта­шовуючись переважно вище цієї межі. Землетруси, зафіксовані глибше цієї межі, мають енергетичний клас K9.