innovative development

У статті обґрунтовано стратегічні засади розвитку систем взаємодії у інноваційних процесах регіону, що включає визначення цілей на концептуальній основі забезпечення цінності взаємодії, уточнення складу суб’єктів й об’єктів забезпечення розвитку систем регіональної взаємодії, виконання визначених етапів. Доведено, регіональні інституції влади має всебічно підтримувати розбудову економіки на ринкових принципах, взявши при цьому на себе головну відповідальність за всеохоплююче загальне регулювання та стратегічне планування економічного розвитку і безпосередню підтримку інноваційного процесу.

У статті досліджується правова політика у сфері інновацій та інтелектуальної власності. Обґрунтовано необхідність інноваційного розвитку України як одного з головних чинників соціально-економічного розвитку. Проаналізовано підходи до визначення сутності категорії «інноваційна діяльність» та визначено проблеми правового регулювання інноваційної діяльності у контексті з інтелектуальною діяльністю при забезпеченні інноваційного розвитку держави та її регіонів. Уточнено сутність правової політики щодо активізації та розвитку інноваційної складової національної економіки.

Стаття присвячена дослідженню та обґрунтуванню авторської теорії взаємодії у інноваційних процесах. Автором доведена необхідність перегляду положень сучасних теорій в сучасних умовах, оскільки вони ускладнюють можливості та призводять до неефективності використання для здійснення інноваційних процесів на різних рівнях. Розвиток інноваційного процесу визначається показниками налагодження взаємодії між етапами та учасниками інновацій.

Effective usage of considerable potential of Ukrainian mining enterprises is being hampered because innovative ideas are not implemented. As Ukrainian international policy is EU oriented, the country’s industries should be developed on the basis of innovative potential priority. Based on the established tendencies of innovative activity in the EU countries, the position of Ukraine in this process was determined.

Досліджено економічні та інституційні механізми, які сприяють розвитку сфери науки, техніки та інновацій. Також визначено роль міжнародних інституцій ООН у сучасних процесах техноглобалізму та головну увагу зосереджено на необхідності перегляду деяких інституційних та регуляторних функцій ООН. Автором виявлено суперечливий характер наслідків техноглобалізму на сучасному етапі розвитку світового господарства.

Обґрунтовано необхідність інноваційно-технологічних змін як головного фактору інноваційного розвитку країни. Проаналізовано стан інноваційної діяльності України за допомогою міжнародних індексів, що оцінюють науково-технологічну та інноваційну конкурентоспроможність країни, і їх ранжування. Визначено фактори, які заважають впроваджувати новітні досягнення, та головні проблеми національної економіки щодо проведення інноваційно-технологічних змін.