кінетика

Досліджено процес розчинення частинок калій хлориду в апараті з механічним перемішуванням дволопатевою мішалкою та визначено коефіцієнт масовіддачі. Експериментальні результати узагальнено критеріальною залежністю. Підтверджено незалежність коефіцієнта масовіддачі від діаметра твердих частинок. Розглянуто протитечійний процес розчинення калійної солі у двох апаратах з механічним перемішуванням. Розроблено математичну модель для протитечійного розчинення та визначено ефективність даного процесу.

Розглянуто процес парафіноутворення, включаючи особливості будови парафінів, внаслідок фазових переходів при зниженні температури. Розроблено математичні моделі термодинамічних і кінетичних розрахунків фазової рівноваги системи «тверде тіло-рідина». Встановлено, що для зміщення рівноваги «мазут-парафін» до рідини необхідно зменшити відношення активностей твердої і рідкої фаз за допомогою введення в систему речовини з меншим параметром розчинності. Синтезовано додаток рослинного походження для підвищення стійкості і структурно-механічних характеристик мазуту.

Досліджено адсорбційну здатність карбонового порошку з листя туї західної (Thuja щccidentalis) для витіснення хрому(VI) з водних розчинів. Встановлено, що кількість видаленого Cr(VI) залежить від рН, часу встановлення рівноваги, кількості адсорбенту і концентрації Cr(VI). За допомогою методів Фур‘є-спектроскопії, скануючої електронної мікроскопії та енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії визначено характеристики адсорбенту до і після адсорбції Cr(VI). Одержаним ізотермам адсорбції найбільше відповідає модель Ленгмюра.

Наведено результати експериментальних досліджень особливостей металізації гранульованого поліетилену. Досліджено вплив концентраційних чинників на процес металізації активованих цинком гранул поліетилену марки Liten PL-10. Встановлено, що зміною концентрації сульфату міді і гідроксиду натрію, а також ступенем завантаження полімерної сировини можна ефективно регулювати кількість відновленої міді на гранулах поліетилену, а значить і товщину сформованого на них шару металу.

Досліджено кінетику полімеризації 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном у тонкому шарі. Встановлені залежності конверсії полімеризації ГЕМА з ПВП у масі та в розчиннику. Побудовані екзотерми реакції (ко)полімеризації в масі. Визначено порядок реакції за ініціатором, мономером і полімером та виведена математична залежність сумарної швидкості прищепленої кополімеризації ГЕМА до ПВП. Визначено залежність кількості ПВП, що приймає участь у реакції прищепленої полімеризації від його концентраціїв композиції, природи та концентрації ініціатора і температури процесу.

The experimental investigation of the solubility of the prolonged-action nitroamophos obtained with the use of modified polyethylene terephthalate (PET) waste is presented. The kinetic coefficients of the diffusion process of the substances inside the shell are determined. The possibility of applying a theoretical model to predict the agro-ecological properties of encapsulated ammonium nitrate phosphate is demonstrated.

The influence of microwave radiation on the rate of СО2 uptake by chlorophyll-producing microalgae of the Chlorella Vulgaris has been established. Experimental dependencies of greenhouse gases absorption by microalgae depending on the impact of microwave electromagnetic (MEM) field have been obtained. The mathematical model of the dynamics of biomass growth of Chlorella Vulgaris microalgae depending on the time of electromagnetic radiation has been constructed.

Проведено кінетичні та механічні дослідження окиснення 2-піролідинкарбонової кислоти, періодатом натрію (NaIO4) в лужному середовищі в діапазоні температур 303–318 К в присутності каталізатора Os(VIII). Визначено, що реакція є першого порядку відносно Os(VIII) та періодату. Спостерігається позитивний ефект відносно субстрату, тобто 2-піролідинкарбонової кислоти, негативний вплив на [OH-] і незначний вплив Hg(OAc)2 та йонної сили середовища. Встановлено стехіометрію реакції між періодатом натрію та 2-піролідинкарбоновою кислотою в лужному середовищі (2:1).

Для визначення рутенію(III) на мікрорівні застосовано каталітичний ефект хлориду рутенію на зовнішнє перенесення електронів гексаціаноферрату(II) періодатним йоном у водному лужному середовищі. Встановлено оптимальні умови реакції та необхідний час. Лінійна залежність між поглинальною здатністю та концентрацією Ru(III) використана для визначення слідів Ru(III). Показано, що додавання інтерферентних йонів (в концентраціях, до 71 разів вищих за концентрацію Ru) істотно не впливає на каталітичну активність Ru(III) при окисненні гексаціаноферрату(II) періодатним йоном.