кінетика

This  article  is  devoted  to  solving  problems  of  disposal  and  use  of phosphogypsum.  Chosen  as  the  most  optimal  and  economically  feasible  method  of drying  phosphogypsum,  namely  filtration  drying  method.  Experimental  study  on drying kinetics of phosphogypsum.  
Вирішенно  проблеми  утилізації  та  використання  фосфогіпсу.  Обрано найоптимальніший  та  економічно  обґрунтований метод  сушіння фосфогіпсу,  а сааме: фільтраційний метод сушіння. Проведені експериментальні дослідження з кінетики сушіння фосфогіпсу. 

Досліджено зміни температурних режимів процесу сушіння у виробництві цукатів
з груш. Проведені експериментальні дослідження з теплообміну та кінетики сушіння
цукатів з груш за різної температури. Експериментально підтверджено доцільність
проведення процесу сушіння за температур цукатів, що дорівнюють температурі
гарячого теплового агенту. Згідно з тепловим балансом розраховано кількість енергії,
накопиченої шаром груші, та необхідної енергії для випарювання вологи. Встановлено,

Для створення технологічного процесу одержання діоксиду ванадію внаслідок термічного розкладання розроблено спосіб синтезу солі високодисперсного ванадію(IV) як прекурсору. Спосіб включає в собі взаємодію п'ятиоксиду ванадію з щавлевою кислотою в розчині, який дає проміжний розчин оксованадію, подальше осадження продукту (амонію тетраванадату) при додаванні гідроксиду амонію до оксованадію, промивання та висушування продукту. З використанням фотометрії і потенціометричного титрування проміжний продукт був ідентифікований як H2[VO(C2O4)2], а кінцевий продукт як (NH4)2V4O9.

Досліджено кінетичні особливості початкових стадій процесів кислотного гідролізу та конденсації в золь-гель системах тетраетоксисилан–етанол–вода методом газової хроматографії. Кінетичні параметри процесу, оцінені з використанням програми квантово-хімічних розрахунків, задовільно співпадають з визначеними експериментально..

В огляді, що базується на 92 посиланнях, розглянуто руйнування органічних речовин внаслідок озонування та стосується різних класів кисневмісних органічних сполук – спиртів, кетонів, етерів та гідроксибензолів. Обговорено механізми реакції цих сполук з озоном в органічних розчинниках і представлені відповідні схеми реакції. Приведені кінетичні і деякі термодинамічні параметри. Показано залежність кінетики та механізму реакції озонування від структури сполук, середовища і умов реакції. Зазначено і обговорено різні можливості застосування озонолізу.