Експериментально доведено, що антоціан краще екстрагується за вищих температур. Встановлено, що найбільший вміст антоціану досягається за рівня рН = 2. Застосовано модель кінетики другого порядку, яка добре узгоджується з експериментальними даними.
Вивчено фізико-хімічні характеристики та кінетику згоряння нафтового коксу або пек-коксу (НК). Визначено, що НK має високий вміст карбону, зв‘язаного карбону та високу теплотворну здатність, і низький вміст сульфуру та золи. Показано, що температура займання НК коливається в межах 764–795 К, пік розкладання 808–875 К та температура вигорання 857–933 К. За допомогою аналізу продуктивності згоряння та реакційної здатності визначено коефіцієнт запалювання, коефіцієнт перетворення, коефіцієнт вигорання та характеристичний коефіцієнт згоряння.
Досліджено структуру емульсії, яка утворюється у стічних водах виробництв харчових олій. Встановлено вид емульгатора та запропоновано спосіб руйнування емульсії, що забезпечує в подальшому якісне очищення стічних вод олійних виробництв рідинно-екстракційним методом. Отримана лінія рівноваги та робочі лінії процесу. Встановлено кількість ступеней переносу. Побудовано математичну модель рідинно-екстракційного очищення стічної води. Рішення її дає можливість прогнозувати кінетику процесу екстркційного очищення стічних вод при реалізації технології на практиці.
Досліджено екстракцію глюкоманнану з муки сирих клубнів кислотним гідролізом та осадженням етанолу. Досліджено вплив концентрації кислоти, температури та часу й розроблена кінетична модель процесу та її параметри оцінені на основі експериментальних даних. Отримані нові дані щодо виходу та чистоти глюкоманнану за різних умов.
Радикальною кополімеризацією в органічному розчиннику синтезовано ряд реакційноздатних пероксидних макроініціаторів (PK) на основі акриламіду (АкАм), бутилметакрилату (БМА), малеїнового ангідриду (МА) і пероксидного мономеру 5-трет-бутилперокси-5-метил-1-гексен-3-іну (ПМ), які можуть бути використані для структурування біосумісних полімерів.
Стаття присвячена процесу вилучення олії з насіння і шроту ріпаку та соняшника екстракційним методом на основі дослідження кінетичних закономірностей процесу екстрагування олієвмісної сировини.
The effect of light wave length on the rate of carbon dioxide absorption by microalgae has been studied. The mechanism of transfer of carbon dioxide from the air into the internal environment of the cells of microalgae has been described. The coefficient of microalgae growth based on the mathematical model has been determined. The analytical dependence of the mentioned coefficient on the light wave length has been obtained. The optimum length of light wave has been determined to design the flow chart for eliminating carbon dioxide from industrial gas emissions by the biological method.
Досліджено механізм та кінетику екстрагування олії з насіння рослинної сировини органічними розчинниками для різних розмірів зерна. Розглянуто та встановлено найбільш вигідні умови процесу екстрагування цільових компонентів з рослинної сировини.
Досліджено вплив ступеня подрібнення сировини на кінетику процесу екстрагування. Встановлено оптимальні умови проведення процесу екстрагування олії. Встановлено межі протікання процесів екстрагування та розчинення цільових компонентів з пористих структур рослинної сировини, які визначають швидкість всього процесу.
Представлені результати експериментальних досліджень сушіння подрібнених стебел топінамбура, які можуть бути використані в якості сировинного матеріалу для виробництва екстрактів. Для зниження енерговитрат, запропоновано спосіб фільтраційного сушіння.Проведено вивченняособливостейкінетикиішвидкостісушіння.На основі узагальненнярезультатівдосліджень, визначеніоптимальніпараметридляреалізації фільтраційногосушіннястебелтопінамбура, що дало змогу зменшитиенергозатрати на сушінняіотримативисокоякіснусировинудляекстрагуваннябіологічноактивнихсполук.
Досліджено вплив діоксиду сульфуру на швидкість приросту хлорофілсинтезуючих мікроводоростей. Отримано експериментальні залежності приросту біомаси в залежності від концентрації діоксиду сульфуру. Експериментальні дані опрацьовано на основі теорії Лайнуівера-Берка та визначено основні кінетичні константи процесу. Встановлено зворотнє неконкурентнеінгібіювання діоксидом сульфуру приросту хлорофілсинтезуючих мікроводоростей.