композиційний матеріал

В роботі обґрунтовано необхідність оцінювання невизначеності вимірювання при контролі якості продукції. Оцінка
невизначеності при визначенні точності вимірювань, дозволяє доказово вирішити питання про відповідність
виміряної характеристики якості встановленим нормам. Процес оцінювання невизначеності при контролі якості
продукції є достатньо трудомісткою роботою, яка передбачає ідентифікацію джерел невизначеності, виявлення
кореляцій між вхідними величинами, визначення законів розподілення впливаючих величин, розрахунок

Точна оцінка похибки вимірювання має вирішальне значення для отримання надійних і значущих результатів при випробуванні стійкості матеріалу до абразивного зношування. Загалом, процес оцінювання невизначеності включає кілька етапів, включаючи ідентифікацію джерел невизначеності, визначення кореляцій між вхідними величинами та обчислення різних типів невизначеностей. Оцінка невизначеності вимірювань дозволяє: забезпечити відповідність встановленим стандартам, контролювати та покращувати точність і надійність процесу випробування.

Стаття містить матеріали досліджень щодо вирішення проблеми утилізації відходів фосфогіпсу через його використання в шарах основи дорожньої конструкції. З цією метою були приготовані композиційні суміші на основі сирого відвального фосфогіпсу. Склад композиційних сумішей оптимізовано таким чином, щоб вміст фосфогіпсу був максимальним. Фосфогіпс стабілізували доменним гранульованим шлаком і портландцементом.

Розроблено методику визначення теплофізичних характеристик, зокрема коефіцієнта теплопровідності, питомої теплоємності та густини на основі моделювання розподілу температурного поля в неоднорідних матеріалах.

Описано основні підходи теплового аналізу композитних матеріалів, які реалізовані у системі Термет. Наведено деякі принципи реалізації МСЕ у системі.

На основі використання технологій тривимірного текстурування запропоновано метод візуалізації елементарних об’ємів коміркових моделей композиційних матеріалів, що на відміну від відомих підходів відображає композицію взаємно ортогональних площин текстурних перерізів, з можливістю обертання не текстури, а самого об’єкта. Це дає можливість краще деталізувати кінцеве зображення під час збереження відносної простоти обчислень.