Культура та конфлікти завжди переплетені протягом усієї історії людства. Під час збройних протистоянь відбувається навмисне націлювання на об’єкти культурної спадщини. Метою агресора є не тільки окупація земель, але й насадження іншої ідеології, стирання історичної пам’яті. Оскільки культурна спадщина є складовою культурної ідентичності, її також можуть безпосередньо атакувати з ідеологічних причин, як це можемо спостерігати в Україні.
У статті розглянуто питання, пов’язані з адміністративно-правовим захистом культурної спадщини України в сучасних умовах.
Охарактеризовано відмінності у вирішенні дерев’яних конструкцій валів до і під час періоду поширення артилерії; виділено проблеми інтерпретації інформації з писемних джерел про існування валів та їхніх супутніх дерев’яних елементів у ХVІ–ХVІІ ст.; наведено згадки про дерев’яні елементи бастіонних фортифікацій у писемних джерелах; проаналізовано іконографічні джерела та трактати з фортифікації ХVІ–ХVІІ ст. на предмет визначення принципів використання дерев’яних елементів для зовнішнього опорядження валів.
У статті розкриваються досягнення вітчизняних та зарубіжних науковців у сфері досліджень наукових архітектурно-містобудівних об`єктів культурної спадщини України. Висвітлюються проблеми, викликані значною різницею між набутками теоретичних і реальною практикою збереження і розвитку культурної спадщини у сфері урбаністики і містобудування. Зокрема гальмування процесів реставрації і пристосування до умов сучасного використання. Встановлено, що за ХХ сторіччя істотно розширилася тематична сфера дослідження міста як феномена культури.
В статті розглянуто характерні риси та особливості мистецького вистрою
репрезентативних приміщень громадських будівель Львова у друг. пол. ХІХ ст. та
прослідковано основні фактори, які впливали на їх формування, як в архітектурному,
так і в мистецькому плані. Детально висвітлено питання Віденського історизму та
його особливостей в оздоблені інтер’єрів, що відобразилось і на Львівських об’єктах. Для
детальнішого аналізу мистецького вистрою зроблена репрезентативна вибірка з
The safety of cultural heritage in a cross-border dimension depends significantly on the influence of accounting and analytical factors, as they form the basis for the perception of its objects for their proper preservation and constant monitoring of the state and risks of irreversible changes. This issue is especially important in Polish-Ukrainian cross-border cooperation, where historical realities have led to the destruction and destruction of many cultural heritage sites.
У статті з’ясовано, що значення середмістя у процесі формування історичного міста України є недооцінене. В результаті аналізу існуючої структури поселення та збереженості історичної забудови визначено, що середмістя потребують збереження культурної самобутності, архітектурної спадщини, локальних цінностей, традицій та ідентичності історичного міста.
Проаналізовано предмет діяльності спеціальностей «музейна справа» та «охорона пам’яток історії та культури». Виявлено спільні та відмінні компоненти предметів діяльності цих галузей. Обґрунтовано два синонімійні варіанти формулювання узагальненого предмета діяльності для спеціальності «музейна справа та охорона пам’яток історії та культури».
Аутентичность — один из фундаментальных элементов культурного наследия, показывающих или призванных показать, что культурное наследие является несомненно подлинным, что оно может репрезентировать «истинное» прошлое, воплотить «достоверные» факты и т.п. В европейской концепции охраны культурного наследия представлены две противоположные парадигмы аутентичности: исторической материи и исторического образа.