особистість

Принцип покладання на власні сили та концепція духовних законів у трансценденталізмі Ральфа Волдо Емерсона

У статті аналізується поєднання настанови покладання на власні сили з концепцією духовних законів Р. В. Емерсона та розкривається зміст такого поєднання. Особливо наголошується на взаємозв’язку між свободою творчості та духовними законами, принципами індивідуалізму та надіндивідуальними принципами у філософії Р. В. Емерсона.

Термінологічна взаємодія «агресія–агресивність» у філософсько-правовому дискурсі

Концептуалізовано сутність агресії як філософсько-правового феномену та розкри- то специфіку термінологічної взаємодії “агресія–агресивність”. Відмежування поняття “агресія” і “агресивність” вказує на те, що, з одного боку, не за усякими агресивними ді- ями суб’єкта насправді стоїть агресивність особи як риса, з іншого – агресивність люди- ни зовсім не завжди проявляється в явно агресивних діях. Прояв або не прояв агресив- ності як особистісної риси у певних актах поведінки завжди є результатом складної вза- ємодії трансситуативних і ситуаційних чинників.

Проблема виховання колективу і особистості в творчості А. С. Макаренка та їх роль у навчально-виховному процесі МВС України (до 90-ліття від дня смерті)

Серед вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагог- новатор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні , але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості.

Класичне розуміння людини та його значення в добу різноманітних "пост" (Рецензія на монографію Віктора Петрушенка. Человек взыскующий бытие (Три разговора на важнейшие темы). Львів: Видавництво Магнолія, 2019. 179 с.)

У рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість.

Mechanism of determination of the kind of the deviant behavior

The article presents a scientific and theoretical review of domestic and foreign studies devoted to the problem of aggression and behavioral deviations in the children's environment. The psychological features of destructive behavior and its characteristics from the standpoint of psychology, sociology and criminal-law sciences are considered. The mechanisms of formation of illegal actions are revealed, and the influence of deviations on the formation of personality is analyzed.

Індивідуальність у системі соціальних зв'язків: філософсько-правовий аспект

На філософсько-правовому рівні проаналізовано дефініцію індивідуальності у системі соціальних зв’язків. З’ясовано, що індивідуальність – одна з основних властивостей особистості, її суттєва характеристика, яка визначається за формою та способом буття людини як суб’єкта свідомої діяльності. Доведено, що формування особистості визначається історично системою суспільних відносин, культурою певної епохи, яку вона поступово опановує під час суспільної життєдіяльності. Від того, які саме соціальні чинники формують особистість, залежать і її індивідуальні риси.

Розвиток особистості в системі соціальних спільнот: загальне в індивідуальному

У статті простежено та науково висвітлено розвиток особистості в системі соціальних спільнот, визначено загальне в індивідуальному. З’ясовано проблему особистості як індивідуальності у контексті порівняння категорій “індивідуальність” та “особистість”. Доведено, що розвиток особистості, розкриття її індивідуальності – це розвиток загальносуспільного в індивідуальному і через нього зростання багатства та розмаїття її духовного світу, розвиток ініціативи і творчих здібностей.

Методологічні домінанти правової антропології

У статті визначено методологічні засади формування правової антропології. На основі аналізу предметної специфіки філософсько-правового знання ґрунтовно проаналізовано функції юридичної антропології. Визначено, що правова антропологія – це наука про людину як соціальну істоту в її правових проявах, вимірах, характе¬ристиках, яка вивчає правові форми громадського життя людей від старовини до сьогодення.

Проблема буття людини: цивілізаційно-правовий підхід

У статті на основі цивілізаційного підходу ґрунтовно проаналізовано питання буття людини. Запропонований підхід вирішення проблеми цілісності буття людини дає можливість багатоплановості цього питання: питання смислу і цінності людського буття, унікальності людської природи та сутності внутрішнього світу та визначення в ньому. Визна¬чено суттєві аспекти цілісності особистості, здійснено аналіз та уточнено поняття цілісності буття людини у психолого-антропологічному та філософсько-правовому контекстах.

Проблема девіантної особистості: історико-філософський та соціально-правовий аналіз

У статті проаналізовано проблему девіантної особистості в історико-філософському та соціально-правовому контексті. Доведено, що проблема виправлення девіантної особистості, яка виявляє, зокрема, злочинну поведінку, нерозривно пов’язана з історико-філософським та соціально-філософським аналізом сутності людини, особистості, причин девіантної поведінки, а також змісту та форми виправлення. Історико-філософський аналіз загалом показав, що європейський філософський досвід містить різноманітні варіанти тлумачення цих феноменів та процесів.