правове регулювання

У статті досліджується проблема організації правового забезпечення безпеки в інформаційній сфері. Виходячи з положень ст. 17 Конституції України та Стратегії інформаційної безпеки, однією з найважливіших функцій Української держави на сучасному етапі є забезпечення інформаційної безпеки. Особливої актуальності та важливості проблема правового забезпечення інформаційної безпеки в Україні набуває сьогодні під час повномасштабного вторгнення російського агресора, коли його підступні агресивні дії реалізуються на усіх фронтах, у т. ч. в інформаційному просторі.

У статті здійснено аналіз правових проблем у сфері права людини на відтворення, що існує в сучасному глобалізованому постмодерністському суспільстві. Автор акцентує на цінності громадського здоров’я та репродуктивних правах як засобу забезпечення продовження життя на землі та зміни поколінь. Визначено, що цей процес має онтологічну природу.

У статті здійснено аналіз сутності методологічного дослідження сучасних правових явищ у глобалізованому суспільстві. Метою статті є проведення комплексного аналізу методології правової глобалістики через спрямування на виокремлення спеціальноюридичних методів дослідження, що становлять основну матрицю аналізу стану та тенденції розвитку.

Доводиться, що методологія дослідження глобалізаційних явищ має вагомий вплив на сучасну правову науку, оскільки встановлює основу для належного аналізу трансформації юридичних явищ, процесів та системи права й правової політики.

Анотація. Авторка статті здійснила аналіз правової природи дискримінації у сфері громадського здоров’я нації через встановлення її сутності та виокремлення категорій суб’єктів, які належать до дискримінованих груп осіб у сфері охорони здоров’я.

У статті проведено аналіз викликів, з якими стикаються особи з інвалідністю в умовах воєнного стану, та визначено їхні труднощі і проблеми. Досліджено національне та міжнародне правове регулювання охорони і захисту прав та свобод осіб з інва­лідністю та вка­зано, що попри широку нормативну базу практичний аспект реалізації прав осіб з інвалідністю має істотні прогалини, які є  характерними для всіх держав. 

У сучасному світі, де технології розвиваються з неймовірною швидкістю, автома­тизовані системи збору інформації стали невід’ємною частиною нашого життя. Вони впли­вають на різні аспекти суспільства, з-поміж них і суб’єктивні права людини. Цей вплив можна розглядати з кількох перспектив. Насамперед це вагомі переваги автомати­зованих систем. Такі системи збору інформації значно підвищують ефективність і точність у бага­тьох сферах. Вони дають змогу швидко обробляти великі обсяги даних, що сприяє прий­няттю обґрунтованих рішень.

Стаття розглядає правовий статус медичних працівників в Україні, аналізуючи їхні конституційні та професійні права, закріплені у відповідних нормативно-правових актах. Зокрема, увага присвячується правам на належні умови праці, соціальний за­хист, страхування, пільги та додаткові гарантії, передбачені Законом України “Ос­нови зако­нодавства України про охорону здоров’я”. Також висвітлюються особливості регулю­вання трудової діяльності медиків, що містять питання кваліфікації, підвищення професійного рівня, а також права на захист професійної честі та гідності.

У цій науковій статті розглянуто питання забезпечення репродуктивних прав особистості в європейських державах на основі досліджень актуальності цієї теми в правовому контексті Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Основною метою статті є всебічний аналіз рішень ЄСПЛ з приводу репродуктивних прав і встановлення їхнього статусу та особливостей реалізації в різних країнах Європи. Проблема репродуктивних прав розглядається крізь призму статті 8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що закріплює право на повагу до приватного та сімейного життя.

Розглянуто феномен інформаційного суспільства та його вплив на розвиток системи публічного управління. Здійснено аналіз ролі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у трансформації суспільних відносин і правового регулювання, а також визначено ключові виклики, що виникають у зв’язку з цифровізацією. Особливу увагу присвячено питанням інформаційних та цифрових прав людини, які виникають в умовах інтеграції ІКТ у всі сфери суспільного життя.

Стаття присвячена теоретико-правовому дослідженню проблеми доброчесності суддів через аналіз питання оновлення методологічних підходів до норма­тивного унормування визначеного питання. Мотивовано, що принцип доброчесності виступає аксіологічним атрибутом органів публічної влади та судової системи зокрема.