У статті здійснено аналіз сутності методологічного дослідження сучасних правових явищ у глобалізованому суспільстві. Метою статті є проведення комплексного аналізу методології правової глобалістики через спрямування на виокремлення спеціальноюридичних методів дослідження, що становлять основну матрицю аналізу стану та тенденції розвитку.
Доводиться, що методологія дослідження глобалізаційних явищ має вагомий вплив на сучасну правову науку, оскільки встановлює основу для належного аналізу трансформації юридичних явищ, процесів та системи права й правової політики.
Авторка репрезентувала власну систему методологіювання, яка містить низку спеціально-правових методів: синергетичний метод, що вказує на невизначеність тенденцій розвитку, непрогнозованість змінних чинників, які можуть впливати на правову та соціальну реальність, та доведено, що його роль є пріоритетною, оскільки він поєднує практику та теорію, минулі, сталі та майбутні чинники розвитку суспільства в єдину комплексну правову політику ефективного правового регулювання глобальних явищ; метод міжсистемного відображення (дає змогу показати, як глобальні норми впливають на внутрішнє право та встановити зворотний процес такої дії, використовуючи правову рефлексію як засіб виявлення зсуву центрів правової влади); людиноорієнтований метод полягає в акценті права глобалізованого суспільства на людську особистість, де вона визначається правовою цінністю, її права захищені та гарантовані в демократичній державі, а також такий метод вказує на те, що в глобальному світі створюється єдиний ідеологічний, етичний підхід до правового регулювання; метод політизації правової політики (передбачає аналіз ролі зовнішніх чинників, особливо державних та наднаціональних інституцій під час формування права глобалізованого суспільства); метод правової інтеграції, що вказує на злиття і поєднання правових норм через міжнародні договори і глобальні процеси; рефлексійний метод розвитку правової реальності (допомагає у формуванні нових стратегій, ідеологій та сучасної правової політики із врахуванням національних інтересів та глобального бачення проблем).
1. Khalilova Sh. (2022). Philosophical Aspects of Globalization. Gospodarka i Innowacje. Vol. 28. Retrieved from: https://www.gospodarkainnowacje.pl/index.php/issue_view_32/article/view/854 (Аccessed: 15.04.2025).
2. Walker N. (2017). Teleological and Reflexive Nationalism in the New Europe. Euborders Working Paper; 02, 27 р. Retrieved from: https://www.ibei.org/working-paper-02-euborders_145102.pdf (Аccessed: 30.04.2025).
3. Tröhler D. (2022). Magical enchantments and the nation’s silencing: Educational research agendas under the spell of globalization. Education, Schooling and the Global Universalization of Nationalism. BookWorld Yearbook of Education 2022, 1st Edition. Routledge. рр. 7–25 Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/ 355166718_Magical_enchantments_and_the_nation's_silencing_Educational_research_agendas_under_the_spell_of_ globalization (Аccessed: 29.04.2025).
4. Ірха Ю. Б. (2025). Гуманітарна складова антитерористичної діяльності: баланс між забезпеченням національної безпеки та захистом прав і свобод людини. Право і суспільство. № 1. С. 21–31. DOI: 10.32842/2078-3736/2025.1.4
5. Morska N. (2022). Ontology of human rights in today’s globalized world: the philosophical dimension. Amazonia Investiga. Vol. 11(60), pp. 264–271. DOI: 10.34069/AI/2022.60.12.27
6. Twiss S. B. (2011). Global Ethics and Human Rights: A Reflection. Philosophy & Social Criticism. Vol. 39, Issue 2. P. 204–222. DOI: 10.1111/j.1467-9795.2011.00473.x
7. Xu X., Abbas H. S. M., Sun C., Gillani S., Ullah A., Raza M. A. A. (2021). Impact of globalization and governance determinants on economic growth: An empirical analysis of Asian economies. Growth and Change. No. 52 (2). Рp. 1137–1154. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/grow.12475 (Аccessed: 30.04.2025).
8. Tatsiy V., Danilyan O. (2019). The impact of globalization processes on the legalsphere. Amazonia Investig. Vol. 8(22). P. 580–586.
9. Жаровська І. М. (2016). Правова соціалізація на сучасному етапі розвитку правової науки. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. № 855. С. 193–198. URL: http://nbuv. gov. ua/UJRN/vnulpurn_2016_855_32 (Дата звернення: 30.04.2025).