просторове планування

У статті розкриваються досягнення вітчизняних та зарубіжних науковців у сфері досліджень наукових архітектурно-містобудівних  об`єктів культурної спадщини України. Висвітлюються проблеми, викликані значною різницею між набутками теоретичних і реальною практикою збереження і розвитку культурної спадщини у сфері урбаністики і містобудування. Зокрема гальмування процесів реставрації і пристосування до умов сучасного використання. Встановлено, що за ХХ сторіччя істотно розширилася тематична сфера дослідження міста як феномена культури.

Узагальнено теоретичні аспекти публічного управління у сфері просторового планування на місцевому рівні. Проаналізовано вітчизняний та іноземний досвід публічного управління у сфері просторового планування на місцевому рівні. Проаналізовано чинну нормативно-правову базу у сфері просторового планування. Наведено чинну структуру містобудівної документації в Україні. Обґрунтовано доцільність використання індивідуального підходу до формування механізмів публічного управління у сфері просторового планування на місцевому рівні (на рівні територіальної громади і населеного пункту).

У статті робиться спроба окреслити явище просторової сегрегації у Львові, виділити історичні аспекти цього явища та їх вплив на сучасний стан. Наводиться власна класифікація соціальних груп, які склалися на цей момент у місті, а також окреслюється ступінь їх взаємної ізольованості.

Дослідження висотних та щільних житлових комплексів не може відбуватися без врахування особливостей їхньої взаємодії із сформованим міським середовищем. Через різке зростання автомобілізації населення та відхід від індустріального вектору розвитку міст, під який узгоджено систему громадського транспорту, однією з найнагальніших проблем історичних міст постсоціалістичних країн стала проблема мобільності.

Ця стаття написана після першої хвилі пандемії COVID-19, яка потрясла світ та застарілі системи. Після COVID ніщо не було б таким, як було раніше, однак потрібно зрозуміти, що саме потребує змін. У даній статті проаналізовано, що світ змінити сам не зможе, як повинени далі працювати архітектор та дизайнер; визначено основні напрямки розвитку містобудування. 

у статті йдеться про методику інтенсивного проектування під час архітектурних воркшопів, що використовуються у навчанні студентів та як спосіб залучення їх до партисипативного проектування. Як приклад, приведено воркшоп, що відбувався у 2016 році у Відні за участю студентів і викладачів з Технічного університету Відня (TUV), кафедри Містобудування (Stӓdtebau), НУ «Львівська політехніка» (НУЛП), кафедр Містобудування та Архітектурного проектування, Університету Лос Андес у Боготі (Universidad de los Andes, Bogotá).

Метою роботи є висвітлення проблем, пов’язанихі з розвитком сучасних міст та можливостями діяльності в галузі архітектури та містобудування на користь

Due to Allied Forces bombing of Szczecin in  World War II, nearly the whole old town and most of 19th and 20th century housing were destroyed. After the war, the part of ‘the heart of the city’, or rather its ‘living room’, was taken by the longest street – Wojska Polskiego Avenue, especially by the part in the centre of Szczecin. Lots of luxury boutiques were located there. Despite the communist period, the appearance of the street was taken care of. At some point most of shop windows were replaced.

Leipzig Charter, adopted in May 2007, related largely to urban planning, called for consideration of sustainable development, economic development, social stability, public safety and healthy living environment in spatial planning. Not only is the source of crime, physical and economic degradation of public space, but also the fear of crime prevents urban residents active in everyday life.

This article describes the urgent issues of contemporary urban planning from economic, social, political and medical point of view. Discussion about urban opportunities and threats is accompanied by examples and historical cases from the Netherlands.