В роботі розглянуто особливості довготривалої сейсмічності (1961-2010 рр.) території Закарпатського прогину й окремих сейсмоактивних зон (А, В і С). Встановлено зв’язок цих зон із основними елементами тектоніки прогину. Доведено, що границя між зонами А і В проходить по Оашському глибинному розлому.
На основі уточнення з використанням нових методик координат та глибин вогнищ місцевих землетрусів проведено загальний просторовий аналіз сейсмічності Українських Карпат та їх конкретних структурно-тектонічних зон. Досліджено розподіл землетрусів за глибиною, зокрема по профілю Міжгір’я – Вишків – Шевченкове – Долина і простежено деякі особливості сейсмотектоніки в районі на північний схід від зони зчленування Оашського та Закарпатського глибинних розломів.
За результатами профільних робіт методами аудіомагнітотелуричного зондування у комплексі з іншими геофізичними методами в центральній частині Середньопридніпровського мегаблока УЩ встановлена вертикальна диференціація літосфери, яка проявляється як у величині ефективного опору, так і у зміні простягання геоелектричних аномалій – від горизонтального до суттєво похилого. При цьому видима вертикальна потужність шарів геоелектричних неоднорідностей з глибиною зростає, а при переході у верхню мантію (нижче від розділу Мохоровичича) їх границі стають менш чіткими.
Наведено результати відновлення параметрів розривів у вогнищах відчутних землетрусів: Микулинецького (2002 р.), Кольчинського (2006 р.) та Берегівського (2006 р.). У вогнищевих зонах досліджених землетрусів процеси розривоутворення розвивалися вздовж активних глибинних розломів діагональної орієнтації. Лінійні розміри L і час „життя” вогнищ T в межах похибок визначення величин відповідали таким для даного енергетичного рівня за середніми довготривалим залежностям L(Кр) та T(L).
Проаналізовано сейсмічність Олеської площі та прилеглих територій у межах Львівської області, зокрема, деякі особливості землетрусів у В. Мостах (1875 р.) і Комарно (2007 р.) а також вплив на дану територію землетрусів зони Вранча (зокрема, землетрусу 1838 р.). За зарубіжними даними про вплив методу гідророзриву пласта на сейсмічність зроблено висновки щодо можливих змін сейсмічного режиму цієї території і підвищення можливої загрози для водних ресурсів Львівщини при розробці покладів сланцевого газу.
Мета. Метою досліджень є виконання порівняльного аналізу форм записів та спектрограм землетрусів і вибухів в кар’єрах і шахтах, розташованих в межах Криворізького залізорудного басейну (Кривбас) для встановлення ознак сейсмічних подій різної природи цього регіону з Mb ≥ 3,0.Методика. За літературними джерелами проаналізовано питання впливу зовнішніх факторів на виникнення локальних землетрусів на платформній території Західно-Інгулецько-Криворізько-Кременчуцької шовної зони, яка є джерелом сейсмічності в центральній частині Українського щита.