сейсмічність

Метою роботи є комплексний аналіз причин, характеристик та наслідків карстово-провального техногенного землетрусу, який стався 30 вересня 2017 р. в 00 год. 46 хв. за місцевим часом (29 вересня 2017 р. о 21 год. 46 хв. за Грінвічем) у м. Стебнику в зоні другого рудника Стебницького ГХП “Полімінерал”, його аналіз у зв’язку з техногенно спровокованими небезпечними геологічними процесами (зокрема, з утворенням карстових провалів) на Стебницькому калійному руднику (Українське Передкарпаття).

Проаналізовано просторово-часові зміни параметрів слабкої сейсмічності в районі Талассо-Ферганського розлому на Тянь-Шані за 1962-1995 рр.. Показана неоднорідність характеристик сейсмічного процесу в різних сегментах розлому. Виділено відносно рухомі ділянки в околиці розлому з точки зору міграції енергії слабких сейсмічних подій. Проведено зіставлення одержаних результатів з новими моделями будови верхньої частини літосфери по P хвилях за методом сейсмічної томографії.

В роботі розглянуто особливості довготривалої сейсмічності (1961-2010 рр.) території Закар­патського прогину й окремих сейсмоактивних зон (А, В і С). Встановлено зв’язок цих зон із основними елементами тектоніки прогину. Доведено, що границя між зонами А і В проходить по Оашському  глибинному розлому.

На основі уточнення з використанням нових методик координат та глибин вогнищ місцевих землетрусів проведено загальний просторовий аналіз сейсмічності Українських Карпат та їх конкретних структурно-тектонічних зон. Досліджено розподіл землетрусів за глибиною, зокрема по профілю Міжгір’я – Вишків – Шевченкове – Долина і простежено деякі особливості сейсмотектоніки в районі на північний схід від зони зчленування Оашського та Закарпатського глибинних розломів.
 

Уточнення розрахункової сейсмічної небезпеки площадки Запорізької АЕС виконано з використанням сучасної методології довгострокового прогнозу сейсмічної небезпеки на основі комплексного аналізу сейсмологічної, геолого-геофізичної інформації та параметризації сейсмоактивних зон (зон ВОЗ) в радіусі до 800 км, а також детальних досліджень і мікрорайонування на проммайданчику ЗАЕС.

Проаналізовано сейсмічність Олеської площі та прилеглих територій у межах Львівської області, зокрема, деякі особливості землетрусів у В. Мостах (1875 р.) і Комарно (2007 р.) а також вплив на дану територію землетрусів зони Вранча (зокрема, землетрусу 1838 р.). За зарубіжними даними про вплив методу гідророзриву пласта на сейсмічність зроблено висновки щодо можливих змін сейсмічного режиму цієї території і підвищення можливої загрози для водних ресурсів Львівщини при розробці покладів сланцевого газу.

У роботі розглянуто характерні особливості сучасної геодинаміки, тектоніки та сейсмічності Карпатського регіону України і його складових частин – Складчастих Карпат, Закарпаття та Перед­карпаття. Простежено їх взаємозв’язок і зв’язки з попередніми геодинамічними режимами та відпо­відними тектонічними структурами літосфери регіону. Проаналізовано особливості геодинаміки та сейсмотектонічного процесу в основних сейсмогенних зонах.

В роботі приводяться результати кількісного аналізу зв’язку сейсмічності з глибинною будовою території. Максимальна кількість землетрусів розташована на ділянках підвищених горизонтальних градієнтів закладення підошви осадового та гранітного шарів. Також більшість землетрусів реєструється на ділянках з підвищеною потужністю гранітного та мінімальною потужністю осадового шару.

Мета. Провести дослідження в південно-західній частині Східно-Європейської платформи в межах центриклінального замикання Прип'ятського прогину, де розташоване Старобінське родовище калійних солей верхньодевонського віку. Інтерес вчених саме до цього району пояснюється тим, що в районі даного родовища знаходиться скупчення вогнищ  землетрусів, яке помітно відрізняє його від решти території Білорусі, де незначні сейсмічні події розподіляються досить рівномірно. Методика.

Мета. Метою цього дослідження є: обчислення параметрів горизонтальної деформації земної кори Європи на основі щорічних векторів швидкостей горизонтального зміщення перманентних ГНСС-станцій, обчислених за даними супутникових ГНСС-спостережень протягом 2000–2010 рр.; дослідження розподілу і змін горизонтальних деформацій та змін земної кори Європи за період з 2000 по 2010 рр. та встановлення їх взаємозв’язку з тектонічною будовою та проявом сейсмічної активності цього регіону.Методика.