загроза

Анотація. В статті на підставі теоретичного та практичного вивчення сутності та особливостей регулювання інформаційно-правових відносин в умовах російської агресії акцентується увага на проблемних питаннях  організаційно-правового забезпечення інформаційної безпеки як діяльності, спрямованої на запобігання, своєчасного виявлення та  припинення загроз, які деструктивно впливають  на життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері.

У статті охарактеризовано актуальні проблеми міжнародної екологічної безпеки в контексті системного прояву принципів її реалізації, що обґрунтовує необхідність консо- лідації зусиль міждержавних заходів природоохоронного характеру на засадах стійкого та збалансованого розвитку. Розкриваються передумови становлення глобальної еколо- гічної безпеки як невід’ємної частини міжнародних відносин та політики на фоні довготривалої екологічної кризи. Виділяються та обґрунтовуються характерні ознаки глобальної екологічної безпеки та рівні її функціонування за територіальним принци- пом.

Висвітлено теоретичне дослідження й узагальнено визначення сутності небезпеки, загрози і ризику та з’ясовано їх місце в економічній безпеці підприємства. Схематично наведено взаємозалежність зазначених категорій, які корелюють між собою. Використано метод систематизації для виявлення детермінуючих ознак та метод групування для уточнення концептуальних підходів. Мета роботи полягає в уточненні категоріального апарату цих визначень у контексті економічної безпеки підприємств для успішної діяль- ності суб’єктів господарювання у мінливих непередбачуваних умовах.

У статті на основі наявних наукових підходів здійснити філософсько-правову кореляцію дефініцій «агресія» та «насильство. Відзначено, що агресія органічно пов’язана з насильством і є його природною основою, як для людського суспільства – соціальної матерії базисом є природне середовище, зокрема, жива матерія, в якій агресія є обов’язковим атрибутом. Проте агресія як явище не є тотожною насильству, як не тотожні жива матерія і соціальна матерія.

У статті увагу сфокусовано на аналізу причин посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки (Б9) в контексті збройної агресії рф проти України. Висвітлено цілі консолідування країн Центрально-Східної Європи для співпраці у рамках Бухарестського формату. Визначено передумови для змін у видатках на оборону в межах НАТО, які спричинені російсько-українською війною. Досліджено реакцію Північноатлантичного альянсу на широкомасштабне вторгнення росії в Україну.

У статті розкрито виклики для співпраці держав-учасниць ініціативи Бухарестської дев’ятки в умовах еволюції безпекових загроз на східних кордонах НАТО. Висвітлено передумови, мету та цілі діяльності Бухарестської дев’ятки (Б9). Розглянуто груповий склад учасників Б9 за територіальною ознакою, а саме: країни Балтії (Естонія, Латвія, Литва), країни Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія), країни Чорного моря (Болгарія та Румунія). Репрезентовано організаційну структуру такого регіонального формату в рамках НАТО.

Для успішного використання сучасних інформаційних технологій необхідно ефективно управляти не тільки мережею, але і її системою захисту інформації (СЗІ), при цьому на рівні інформаційної системи автономно повинна працювати система, яка реалізує управління складом подій інформаційної безпеки, планування модульного складу СЗІ й аудиту.

У статті здійснено огляд основних загроз інформаційної та економічної безпеки комерційних структур, що виникають у зв’язку з масовим поширенням сервісів соціальних мереж. Пропонуються також декілька засобів захисту від таких загроз.

мережа загального користування, модель, граф, випадкова функція, загроза, захищеність, потік Пуассона.