засоби масової інформації

Стаття репрезентує законодавчі проекти змін щодо Закону про друковані засоби масової інформації, зокрема Закону про медіа і закону про дезінформацію. Схарактеризовано особливості сучасного етапу комунікації і функціонування в ній інформації та маніпулювання нею з метою ворожого впливу на правосвідомість комунікантів. Вказано на шкідливі наслідки гібридної інформаційної війни. Висловлені окремі думки щодо положень обговорюваних законопроектів

Розглянуто провідні форми висвітлення у британських ЗМІ найгострішої проблеми Об’єднаного Королівства – виходу країни з Європейського Союзу, процесу, який отримав назву Brexit (“Британський вихід”).

Сучасна вітчизняна журналістика намагається наслідувати тенденції світових мас-медіа. Це надзвичайно позитивне явище, яке свідчить про глобалізацію та прогресивність. Дослідження сконцентроване довкола соціальної мережі Instagram, яка від часу свого заснування здобула велику популярність як серед пересічних користувачів, так і серед журналістів. Робота сучасного журналіста в соціальних мережах сьогодні надзвичайно необхідна йому як для власного інформування, так і для популяризації свого контенту серед аудиторії.

У час гострої конкуренції на медіа-ринку інтернет-ЗМІ кожна редакція онлайнового медіа постійно шукає найкращий метод збуту свого інформаційного товару. Перед кожним редактором інтернет-ЗМІ постає питання: як найшвидше і найкраще доставити публікацію до аудиторії та спонукати прочитати, пристосовуючись до потреб кожного читача. Інструментів для просування медіа-продукту в інтернеті багато і щороку вони вдосконалюються і змінюються, а також з’являються нові.

В Україні соціальні мережі почали активно використовувати в останні десятиріччя.  Вони стали не лише засобом спілкування між колегами, родичами чи друзями, а й джерелом інформації для сучасних журналістів. Проте українські журналісти часто використовують інформацію з соціальних мереж неправильно, таким чином поширюючи неперевірену інформацію.

Від 2014 року окупований Крим зазнав змін як у політично-правовій, так і в інформаційній сфері. Чи не найбільше утисків з боку нової влади зазнало ЗМІ. Медіа змушені були терміново змінити реєстрацію та почати діяти в інтересах Кремля. У разі відмови видання, радіостанції та телеканали закривалися, зазнавали обшуків та вилучення напрацьованих матеріалів. Журналістам погрожують та постійно їх переслідують. Влада РФ намагається «зачистити» український інформаційний простір на півострові. Закривши українські канали, заблокувавши кримські сайти РФ запускає власні ЗМІ.

Визначено ключові трактування процесу конвергенції; на основі їх аналізу виявлено і систематизовано тенденції у розумінні терміна та його динаміку у соціальних комунікаціях; запропоновано розуміння крос-медійності як процесу реалізації медіа-конвергентних тенденцій. Автор констатує, що медіа-індустрія сьогодні змінюється швидкими темпами, ЗМІ стикаються з освоєнням та поєднанням різних медіа-форматів.

Associate Professor, Department of Administrative and Information Law University “Lviv Polytechnic”, PhD., associate Professor. The article raises questions of improvement of legal support to the process of integration of ethnic media in the information space of the European Union. The features of the competence of the European Union in the fields of audiovisual policy, media policy and telecommunications policy, the development of European legislation in the information 221 depending on the improvement of information and communication technologies and media market.