засоби масової інформації

Розглянуто особливості формування і розвитку законодавчої та нормативно-правової бази у сфері забезпечення інформаційної безпеки України. Проаналізовано наявні проблеми у законодавчих нормах, прийнятих для вирішення тактичних завдань, без урахування стратегічних орієнтирів. Виявлено їх певну несистемність та неузгодженість між собою. Актуалізовано проблему принципових недоліків категоріально-понятійного апарату законів та підзаконних актів в інформаційній сфері.

Інформаційні війни вже давно використовують як повноцінну зброю проти ворога, при цьому застосовують і маніпуляції, і повністю фейкові повідомлення. Методи при поширенні неправдивих медіаповідомлень у їхніх авторів бувають абсолютно різними, проте мета практично завжди однакова – змусити цільову аудиторію, яка споживає інформацію, повірити і потрапити під вплив.

Для багатьох українців «вікном» у світ новин є телебачення, насамперед телевізійні новини. На підставі вивчення новинних випусків всеукраїнських каналів можна зазначити, що незважаючи на те, що місцеві вибори були присутні на усіх телеканалах, вони не викликали в медіа такого великого інтересу, як президентські чи парламентські перегони, що може свідчити про незначну увагу центральних медіа до політики на місцях.

У статті приділено увагу питанням ролі громадянського суспільства та засобів масової інформації у боротьбі зі корупцією. Доведено, що ефективна діяльність, спрямована на подолання корупції видається неможливою без участі суспільства. Громадськість, з одного боку, є тією силою, яка здатна розірвати коло системної корупції у державі, а з іншого, без її підтримки, взаємодії з інститутами громадянського суспільства, антикорупційна діяльність органів державної влади видається малоефективною.

Мова засобів масової інформації найоперативніше реагує на зміни в суспільних відносинах, саме в медіатекстах з’являються слова, що називають нові реалії, надають їм оцінку. Медіа не тільки відображають, але й пропагують нові соціокультурні моделі поведінки, стають рушіями змін у сприйнятті та трактуванні певних суспільних явищ.

Розглянуто основні етапи творення і реалізації самоідентифікованої особистості (статева ідентичність, расова ідентичність, класова, етнічна, національна, державна). Національна ідентичність найтісніше пов’язана із етнокультурою, бо технокультура позанаціональна із тяжінням до глобалізації, яка у другій половині XX — на початку XXI ст.

Перша згадка про фейкові новини припадає на XVII ст. Газетна качка — саме так називають неправдиву, сфальсифіковану та неперевірену інформацію, поширену в ЗМІ. За однією із версій (а їх чимало), виникнення виразу пов’язують із анекдотом бельгійського журналіста Корнеліссена, який одного разу опублікував цілком серйозно, як нібито наукове повідомлення, анекдот про ненажерливість качок. Якийсь учений порубав, мовляв, качку на дрібні шматочки та віддав «на сніданок» іншим дев’ятнадцятьом качкам.

Заголовок у засобах масової інформації відіграє особливу роль, оскільки це не просто елемент поданого до публікації матеріалу, але й відображення основної ідеї журналістського тексту. За допомогою влучного заголовка можна привертати увагу потенційних читачів, інтригувати, зацікавлювати. Проте через невдалий заголовок до важливої та цікавої інформації матеріал можуть не помітити читачі. Використовується маніпулятивний вплив на аудиторію саме за допомогою заголовків, адже дуже часто потенційні реципієнти роблять висновки про всю публікацію із самої назви.

Простежується еволюція українських діаспорних ЗМІ Вінніпега від газет та журналів до веб-порталу та групи на Facebook.

Проаналізовано тему міжконфесійних конфліктів у медіа. Закцентовано на актуальності дослідження, що зумовлено процесами церковно-релігійного життя держа- ви. Інша причина актуальності зумовлена внутрішньополітичними процесами в Україні, які сформовані певними суспільно-політичними зрушеннями (виборчі процеси, революції тощо), а також геополітичним впливом Росії на державу через Церкву. Власне ці аспекти проблематики можна виокремити із журналістських матеріалів. Також вони є основою візій.