Зазначено, що визначена проблематика, насамперед, обумовлюється важливістю використання правових заборон як способів та методів правового регулювання, покли- каних забезпечити нормальний розвиток та існування суспільства та відносин, що ви- никають як у суспільстві, так і у державі загалом. У зв’язку із складною політичною, економічною та суспільною ситуацією, яка склалася в Україні, та яка викликана фак- тичним знаходженням країни у стані проведення бойових дій, втратою частини терито- рії країни, а також систематичним, ґрунтовним проведенням реформ у всіх сферах сус- пільного життя, з метою досягнення рівня правового забезпечення, який би відповідав рівню Європейської країни, використання (встановлення) правових заборон збільшило- ся у законодавчій діяльності.
Зауважено, що проблема правових заборон як особливого юридичного методу, або навіть інструменту, який використовується задля регулювання суспільних відносин, до- сліджувалась та висвітлювалась ще з часів формування держави. Фактично, правові за- борони виникли разом із суспільством та були першими соціальними нормами, завдан- ня яких полягало у вставлені обов’язкових правил поведінки, у результаті дотримання яких відбувався процес захисту прав та свобод суспільства. Правові заборони за рахунок своєї простоти у розумінні, та простоти введення у дію, показали свою ефективність ви- конання на практиці.
Константовано, що саме правове гарантування виконання правових заборон до- зволяє говорити про якість дотримання права у державі. Але при прийняті нових та за- стосуванні старих правових заборон необхідно керуватися правовою необхідністю. Тоб- то, не бездумно приймати більше правових заборон до відносин, що виникають, а при- ймати їх виважено, задля забезпечення принципу верховенства права. Оскільки, бездумне застосування правових заборон може бути використане певними суб’єктами, зокрема державою, або її апаратом задля узурпації влади, та перетворення правової держави на таку, яка буде містити ознаки авторитаризму і перетворить демократію на країну заборон, країну “1984”, у якій заборона сприймається як місія, як основний засіб задля забезпечення діяльності влади.
1. Erlikh YE. (1911). Pro zhyvuche pravo [On tenacious law]. Lviv: T-vo Ukrainsko-Ruskykh Pravnykiv,. 14 p. [in Ukrainian].
2. Kharytonova O. V. (2010). Kryminalno-pravovi pohliady O. F. Kistiakivskoho: naukova spadshchyna ta yii znachennia dlia suchasnykh kryminalno-pravovykh doslidzhen [Criminal and legal views of O.F. Kistyakivsky: scientific heritage and its significance for modern criminal law research]: monohrafiia . KH.: Pravo, 252 p. [in Ukrainian].
3. Ostapenko O.I. (2018). Pro zaborony ta obmezhennia v administratyvnomu pravi [On prohibitions and restrictions in administrative law]. Visnyk NU «Lvivska politekhnika». Seriia: Yurydychni nauky. № 2. Vyp. 5. P. 51-59. [in Ukrainian].
4. Bych L. (1947). Zahalna nauka prava [General Law Science]: kurs lektsii. Rehensburh; Frankfurt, CH. 2. 186 p. [in Ukrainian].
5. Eikhelman O. (1927). Osnovy prava [Fundamentals of law]. Praha: UVU. 49 p. [in Ukrainian].
6. Okinshevych L. (1987). Vstup do nauky pro pravo i derzhavu [Introduction to the Science of Law and the State]. Miunkhen, 223 p. (Ukrainskyi Vilnyi Universytet. Seriia: Pidruchnyky; Ch. 10). [in Ukrainian].
7. Vorontsova YU.V. (2022). Kryminalno-pravovi zaborony shchodo provedennia ta orhanizatsii azartnykh ihor i loterei na tli zmin rehuliatyvnoho zakonodavstva Ukrainy [Criminal and legal prohibitions on the conduct and organization of gambling and lotteries against the background of changes in the regulatory legislation of Ukraine]. Visnyk LDUVS im. E.O. Didorenka. Vyp.1. P.207-215. [in Ukrainian].
8. Buromenska N.L. (2019). Mizhnarodno - pravove rehuliuvannia pryntsypu zaborony zlovzhyvanniam pravom: naukovo-teoretychnyi aspekt [International - legal regulation of the principle of prohibition of abuse of law: scientific and theoretical aspect]. Visnyk Pivdenno rehionalnoho tsentru Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy. № 19 P.171-179. [in Ukrainian].
9. Pohorilko V.F., Fedorenko V.L. (2014). Konstytutsiine pravo Ukrainy [Constitutional Law of Ukraine]: pidruchnyk. 5-te vyd. pererob. i dopovn. K.: «Lira K», 560 p. [in Ukrainian].
10. Starchuk O. (2014). Poniattia ta vydy pryntsypiv-zaboron u systemi osnovopolozhnykh zasad trudovoho prava Ukrainy [Concept and types of prohibitions in the system of fundamental principles of labor law of Ukraine]. Aktualni problemy tsyvilistyky. 1(3), P. 88-92. [in Ukrainian].
11. Luk’ianets D. (2010). Pro spivvidnoshennia metodu administratyvnoho prava ta metodiv administratyvno-pravovoho rehuliuvannia [On the relationship between the method of administrative law and methods of administrative and legal regulation]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N. Karazina. Seriia Pravo. № 845. P. 288-291. [in Ukrainian].
12. Onyshchuk I. I. (2017). Pravovyi monitorynh: problemy metodolohii teorii ta praktyky [Legal monitoring: problems of methodology of theory and practice]: monohrafiia. Ivano-Frankivsk. Drohobych: Kolo, 512 p. [in Ukrainian].
13. Tarakhonych T.I. (2002). Mekhanizm pravovoho rehuliuvannia [Mechanism of legal regulation]. Pravova derzhava. Vyp. 13. K.: In-t derzhavy i prava im. V.M. Koretskoho NAN Ukrainy, P. 103–109. [in Ukrainian].
14. Lepekh L.L. (2013). Vymohy do pravovoho rehuliuvannia [Requirements for legal regulation]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. № 21. Ch. 1. P. 67–70. [in Ukrainian].