суспільні відносини

Поняття, принципи та система публічного управління в адміністративно-політичній сфері

Стаття присвячена дослідженню поняття, принципів та системи публічного уп­рав­ління в адміністративно-політичній сфері. З’ясовано, що поняття публічного управ­ління є складним і багатогранним феноменом. У науковій літературі є низка підхо­дів до його визначення. Водночас ці підходи дають змогу дослідити явище публічного управління через аналіз діяльності, яку воно охоплює.

Tolerance as a Legal Basis for the Development of Civil Society

У статті відзначено, що правові цінності є визначальним елементом правового впливу на соціум, які здійснюють істотний вплив на механізм правового регулювання. Цінності – це ре­зультат узагальнення соціального досвіду й еталон належного, позаяк утілюють в собі суспільні ідеали. Правові цінності є феноменом, який динамічно розвивається. Однією з цінностей, що вже узвичаєно співвідноситься з європейським стилем правового мислення, є толерантність.

Заборона як предмет дослідження правознавців

Зазначено, що визначена проблематика, насамперед, обумовлюється важливістю використання правових заборон як способів та методів правового регулювання, покли- каних забезпечити нормальний розвиток та існування суспільства та відносин, що ви- никають як у суспільстві, так і у державі загалом.

Правові імперативи толерантизації суспільних відносин

У статті визначено правові імперативи толерантизації суспільних відносин. Проблема толерантності пов’язана з низкою принципових філософсько-світоглядних питань, які торкаються розуміння людини, її ідентичності, громадянської позиції, можливостей і меж націє- й державотворення, демократизації суспільного життя, діалогу культур і цивілізацій, пошуку «софійного» дискурсу толерантності. 

Законні інтереси громадян у сфері власності: теоретико-правовий вимір

Здійснено теоретико-правовий аналіз категорії “законний інтерес”, формуванню її дефініції, виокремлення на цій основі загального розуміння законних інтересів громадян у сфері власності. Особливу увагу присвячено аналізу трьох ключових теорій пояснення змісту законного інтересу, які стосуються ототожнення законних інтересів з прагненням людини, юридичним дозволом та суб’єктивним юридичним правом. Запропоновано визнавати законний інтерес специфічною правовою можливістю. Окрема увага присвячена дослідженню співвідношення законних інтересів з суб’єктивними правами.

Відносини в мережі Інтернет як об’єкт правового регулювання

Досліджено правове регулювання суспільних відносин у мережі Інтернет. Про- аналізовано законодавче регулювання Інтернету як особливого інформаційного простору та як технологічної мережі. Охарактеризовано різні підходи та класифікаційні особливості правового регулювання Інтернету як технологічної мережі та як особливого середовища, в якому здійснюються комунікативні відносини. Визначено провідну роль держави у регулюванні мережі Інтернет та встановленні законодавчого забезпечення, відзначено важливість саморегулювальних відносин. Зроблено відповідні висновки та надано рекомендації.

Теоретико-методологічні аспекти предмету права соціального забезпечення

Наявність  сьогодні  в  правовому  дискурсі  значної  кількості  наукових  підходів
щодо  визначення  предмету  права  соціального  забезпечення  є  невиправданою,  оскільки
неможливо  визначати  універсальний  критерій  для  відмежування  цієї  галузі  права  від
збіжних  галузей  права.  На  нашу  думку,  відносини,  які  складають  предмет  права
соціального  забезпечення  в  основній  своїй  кількості  мають  матеріальний  характер,  а
також і не матеріальний, хоча і дотичний до матеріального, адже всі відносини пов’язані

Розвиток особистості в системі соціальних спільнот: загальне в індивідуальному

У статті простежено та науково висвітлено розвиток особистості в системі соціальних спільнот, визначено загальне в індивідуальному. З’ясовано проблему особистості як індивідуальності у контексті порівняння категорій “індивідуальність” та “особистість”. Доведено, що розвиток особистості, розкриття її індивідуальності – це розвиток загальносуспільного в індивідуальному і через нього зростання багатства та розмаїття її духовного світу, розвиток ініціативи і творчих здібностей.

Дефініція “громадянське суспільство”: філософсько-правова парадигма

У контексті філософсько-правового знання у статті проаналізовано дефініцію “громадянське суспільство”, запропоновано та систематизовано відомі наукові підходи до розуміння означеного поняття. В основу статті покладено дослідження провідних філософів, а також власні авторські підходи і висновки щодо проблематики дослідження.