У статті розглянуто сутність природи феномену агресії та схарактеризовано її як детермінуючий чинник протиправної поведінки людини. Розглянуто різноманітні визначення поняття агресії як одного із внутрішніх глибинно-психологічних детермінант поведінки. Обґрунтовано, що агресія, як попередньо детермінована та соціально обумовлена поведінка, перебуває у нерозривному зв’язку із задоволенням основних життєвих потреб особистості. Констатовано, що вирішальну роль в агресивній поведінці особистості відіграють соціальні, особистісні та психологічні чинники, але не кожен із них окремо і не їх комплекс – вони діють в контексті цілісної особистості та перебувають у безпосередньому зв’язку з конкретною життєвою ситуацією. На основі аналізу наукових теорій агресивної поведінки можна стверджувати, що агресія виступає основою порушень у поведінці, в тому числі, її протиправних проявів.
Теоретико-правові аспекти аналізу агресії вказують на необхідність дослідження правового та соціально-культурного дискурсу щодо розуміння цього феномену. Здійснення такого аналізу безумовно потребує дотримання принципів методологічного плюралізму, що розкриває суперечливу природу агресії людини. Ця багатогранність дозволила проаналізувати, що за антропологічну агресію відповідальні як правові, соціальні, культурні чинники, так і біологічні. Такий розгляд розкриває сутність агресії як феномена, який детермінований різнорідними чинниками людського існування в світі. Виявлено, що ці фактори накладають відповідальність як на особистість, так і на правовий і соціально-культурний дискурс соціуму, який через цивільні процеси та позитивне право «вгамовує» і «культивує» агресивну поведінку та агресивне волевиявлення.
1. Hobbs T. (2000) Leviafan, abo Sut, budova i povnovazhennia derzhavy tserkovnoi ta tsyvilnoi [Leviathan, or the Essence, structure and powers of the ecclesiastical and civil state]. Pereklad z anhliiskoi: R. Dymerets, V. Yermolenko, N. Ivanova, Ye. Miroshnychenko, T. Oliinyk; peredmova ta prymitky: T. Polska ta V. Malakhov. Kyiv: «Dukh i litera»Publ. 600 p. [in Ukrainian].
2. Robert A. Baron, Deborah R. Richardson (1994) Human aggression. New York: Plenum PressPubl. 420 p. [in English].
3. Kyrychuk H. (2005) Asotsialna povedinka pidlitkiv (ahresyvnist u pidlitkiv) [Adolescent antisocial behavior (adolescent aggression)]. Psykholohichna hazeta. No7. P. 16–17. [in Ukrainian].
4. Ivanova V. V. (2000) Proiavy ahresyvnosti u pidlitkovomu vitsi [Manifestations of aggressiveness in adolescence]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota. No 5. P. 5–16. [in Ukrainian].
5. Tymoshenko V. I. (2012) Sotsialni determinanty ahresii[Social determinants of aggression]. Derzhava i pravo. Zbirnyk naukovykh prats. In-t derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy. Vol. 56. P. 14–18. [in Ukrainian].
6. Makarova O. P. (2019). Teoretychne vyvchennia hendernykh vidminnostei ahresyvnoi povedinky politseiskykh na etapi fakhovoi pidhotovky [Theoretical study of gender differences in aggressive behavior of police officers at the stage of professional training]. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii.No 2. Vol. 2. P. 29–32. [in Ukrainian].