Статтю присвячено вивченню однієї з пріоритетних проблем, яка не полишає наукового доробку, а саме, світоглядно-методологічне осмислення ролі та призначення сучасного права та його принципів крізь призму загальної теорії права.
Стаття присвячена філософсько-правовому обґрунтуванню органічних законів суспільства та їхньому значенню для стабільності соціального організму та реалізації прав і свобод людини.
Анотація. На всіх етапах свого історичного існування людина прагнула осягнути, зрозуміти і
усвідомити себе, навколишній світ, себе у світі і світ у собі. У цьому плані світ релігії і права не є
винятком. Людство здавна цікавилося природою і сутністю людських відносин, нормами і правилами,
що визначають їхні особливості. Предметом людського розуміння завжди були відносини між явищами
релігії та права, їхні онтологічні основи, цінності та значення в житті людини і суспільстві.
Стаття присвячена аналізу кримінальних правопорушень проти волі, честі та гідності особи в контексті сучасного українського законодавства. Автор висвітлює, як історично трансформувалося правове регулювання вказаних категорій, що має значний вплив на тлумачення та застосування норм кримінального права в сучасних умовах.
Метаантропологічна методологія розширює межі традиційного розуміння права, з-поміж яких філософські, культурні та антропологічні аспекти, що важливо для розв’язання сучасних проблем міжнародного права, таких як захист прав людини, конфлікти культур, міграція, екологічні питання та питання глобальної безпеки.
Екзистенціалізм вважається «минулим» філософським напрямом і стилем життя, популярність і розквіт якого припадає на 40‒70-ті роки ХХ століття. Також думають, що ніхто не читає праць екзистенціалістів, тому вони припадають пилом на бібліотечних полицях. Рецензований найновіший посібник із сучасного екзистенціалізму заперечує ці дві тези й відкриває нові шляхи екзистенційного мислення у ХХІ столітті. Його розділи вражають новизною предметів екзистенційного осмислення: від методологій і технологій до феномену старіння та неповносправності.
У статті з’ясовано детермінуючі ознаки справедливості як правової цінності крізь призму сучасного правоворозуміння. Відзначено, що справедливість є однією із найважливіших проблем сучасності, що відображає надскладні діалектичні процеси правового розвитку глобального суспільства. Вона як цінність формує світоглядні установки соціуму, бачення людьми свого майбутнього, їх одвічні прагнення до гармонії та досконалості суспільних взаємовідносин, а також допомагає всебічно осмислити сенс і зміст сучасних процесів державо- та правотворення.
У статті здійснено теоретико-правовий аналіз дефініції правомірної поведінки, осмислення її критеріїв, видів, механізму формування та реалізації у сучасних обставинах. Правомірна поведінка як вид соціальної поведінки є складним процесом взаємодії людини та права. Ця взаємодія полягає у впливі права на поведінку індивідуума, який, керуючись усталеною в його свідомості системою цінностей, вибирає власну модель поведінки. Саме цінності формують та характеризують внутрішній світ індивідуума: його духовний стан, волю, почуття, розум, ставлення до макрокосмосу.
У статті висвітлено вплив європейських принципів на формування соціальної відповідальності місцевого самоврядування.
У статті розглянуто сутність природи феномену агресії та схарактеризовано її як детермінуючий чинник протиправної поведінки людини. Розглянуто різноманітні визначення поняття агресії як одного із внутрішніх глибинно-психологічних детермінант поведінки. Обґрунтовано, що агресія, як попередньо детермінована та соціально обумовлена поведінка, перебуває у нерозривному зв’язку із задоволенням основних життєвих потреб особистості.