У статті наголошено, що тема дослідження є актуальною в контексті підготовки до 30-ої річниці проголошення незалежності України. Здійснено поглиблений порівняльний аналіз політичної діяльності Державного Центру УНР в екзилі та релігійної діяльності Патріарха Й. Сліпого, які в різних умовах пропагували та утверджували ідею відновлення незалежності Української держави на християнських засадах. Стверджено, що право Українського народу на створення суверенної держави, європейський напрям розвитку політико-правової системи періоду Української революції 1917–1921 років були ліквідовані внаслідок військової окупації Радянською Росією частини української території. У результаті цих подій сформовано нове політико – правове явище – українська політична еміграція, в тому числі – Державний Центр УНР в екзилі та його складові: Рада Республіки, Українська Національна Рада (передпарламенти), Президент, Віцепрезидент, Уряд. Наголошено, що діяльність Ради Республіки спрямовувалася на продовження демократичного проєвропейського курсу державотворення, здійснюваного протягом Української революції 1917–1921 років. У статті детально проаналізовано багатоманітну, важливу діяльність Й. Сліпого як науковця, ректора Богословської академії, Патріарха УГКЦ і громадського діяча. Розкрито головні напрями багатовимірної діяльності Української Національної Ради (УНРади). Наголошено, що її створення мало стратегічну мету – відновлення УНР на основах християнської моралі, яка ставить на перше місце право, людяність, свободу і щастя людини. Запропоновано враховувати історичний досвід діяльності Державного Центру УНР в екзилі і Патріарха Й. Сліпого на сучасному етапі розвитку національної безпеки України, у тому числі з метою протидії інформаційній війні, яка проводиться Російською Федерацією. Наголошено на важливості подальшого розвитку концептуальни
1. Troshchynskyi V. (1994). Mizhvoienna ukrainska emihratsiia v Yevropi yak istorychne i sotsialnopolitychne yavyshche. [Interwar Ukrainian emigration to Europe as a historical and socio-political phenomenon]. K.: Intel [in Ukrainian]. 2. Plaviuk M. (2002). Ukraina – zhyttia moie. [Ukraine is my life]. V 2-kh t. K.: Vyd-vo im.Oleny Telihy [in Ukrainian]. 3. Piskun V. (2006). Politychnyi vybir ukrainskoi emihratsii (20-i roky ХХ stolittia). [Political choice of Ukrainian emigration (20s of 20th century)] K.: Niu-york: MP “Lesia” [in Ukrainian]. 4. Ukrainskyi parlamentaryzm na emihratsii. Derzhavnyi tsentr UNR: dokumenty i materialy. 1920–1992. [Ukrainian parliamentarism in exile. State Center of the Ukrainian National Republic: documents and materials, 1920-1992]. / Uporiad. V. Yablonskyi. (2012). K.: Vyd-vo im. Oleny Telihy [in Ukrainian]. 5. Serhiichuk V. (2012). Patriarkh Yosyf Slipyi u dokumentakh radianskykh orhaniv derzhavnoi bezpeky 1939–1987. [Patriarch Joseph Slipiy in the documents of the Soviet state security agencies, 1939-1987]. V 2-kh t. T. 1. K.: PP Serhiichuk M. [in Ukrainian]. 6. Serhiichuk V. (2012). Patriarkh Yosyf Slipyi u dokumentakh radianskykh orhaniv derzhavnoi bezpeky 1939–1987. [Patriarch Joseph Slipiy in the documents of the Soviet state security agencies, 1939-1987]. V 2-kh t. T.2. K.: PP Serhiichuk M. [in Ukrainian]. 7. Panova I. (2014). Derzhavnyi tsentr UNR v ekzyli: istoryko-pravove doslidzhennia [State Center of the Ukrainian National Republic in exile: historical and legal sutdy]. Avtoref. dys. kand. yuryd. nauk [in Ukrainian]. 8. Sorokina O. (2017). Pysemni dzherela z istorii ukrainskoi arkhivnoi ta muzeinoi spadshchyny v emihratsii (1920 – kin. 1980-kh rr.) [Written sources on the history of Ukrainian archival and museum heritage in exile (1920s – the end of 1980s)] : аvtoref. dys. kand. istor. nauk [in Ukrainian].