Стаття присвячена характеристиці злочинної організації як форми співучасті.
Організована злочинність – це негативне соціальне явище, яке породжене суспільними відносинами, що виникають у результаті людської діяльності.
У чинному КК України злочинна організація знайшла вияв як найбільш небезпечна форма. Потреба у визначенні цієї форми співучасті, її типових та специфічних ознак викликано передусім стрімким зростанням організованої злочинності. Злочинна організація – це об’єднання людей, в якому найбільше виявляються анти суспільні колективні настрої. У такому утворенні осіб налагоджуються сталі зв’язки, що набувають організаційних форм, формується згуртоване співтовариство, метою якого є заняття злочинною діяльністю.
Варто зауважити, що науці кримінального права вже упродовж тривалого часу відома злочинна організація як форма співучасті, однак вчені або розглядали її як різновид організованої групи або ж виділяли як самостійну форму співучасті. Законодавець вже давно відображає злочинну організацію в Особливій частині як самостійні склади кримінального правопорушення, що стало причиною незначної практики їх застосування та майже цілковитої не розробленості кримінально-правового аспекту цієї проблеми. На жаль, встановлення та вивчення змісту й ознак поняття «злочинна організація» не отримало належної уваги серед наукового середовища.
З урахуванням аналізу категорій стійкості та згуртованості, деякі науковці радять вилучити з закону про кримінальну відповідальність поняття «злочинна організація», адже, на їхню думку, встановити жодних відмінностей між нею та організованою групою майже неможливо.
У юридичній літературі існує думка, що потрібно внести до закону про кримінальну відповідальність два нових терміни – це «злочинна діяльність» та «організована злочинна діяльність». Таким чином, з’являється можливість виділити такі рівня співучасті, як співучасть у злочині й співучасть в організованій злочинній діяльності.
При цьому поняття «злочинна діяльність» пропонується науковцями для визначення організованої групи. Також це поняття використовується в тексті деяких статей КК України, одна зміст цього терміна визначений не був. У психологічній науці категорія «діяльність» у загальних рисах визначається як усвідомлене виявлення людської активності. На відміну від одноразового вияву останньої, яким є вчинок (дія), діяльність – це система пов’язаних між собою єдиною потребою, метою і послідовністю дій, вчинків, операцій, менших за обсягом дій. Злочинна діяльність розглядається вченими як система умисних цілеспрямованих неодночасних дій учасників злочинної організації, підпорядкованих єдиній меті − забезпеченню вчинення злочинів.
Констатовано, що кримінального-правовій доктрині протягом тривалого часу відома розглядувана форма співучасті, утім правознавців або бачили таке формування в якості одного з різновидів організованої групи, або ж виокремлювали її як окрему форму співучасті. Деякі автори взагалі мають сумніви стосовно доцільності існування такого інституту. У зв’язку з цим виникає багато проблем щодо суті й змісту поняття злочинної організації та її основних ознак, що породжує безперервні дискусії серед вчених.
1. Slovnyk ukrayinsʹkoyi movy [Dictionary of the Ukrainian language]. V 11 t. K. : Naukova dumka, 1970-1980. T. 1. 1120 p.
2. Kostenko O. (1998). Orhanizovana zlochynnistʹ: yurydychna definitsiya ta modelʹ protydiyi [Organized crime: legal definition and model of counteraction]. Problemy borotʹby z koruptsiyeyu i orhanizovanoyu zlochynnistyu. Tom VII. Pp. 68-77.
3. Brazhnikov D. (2006). Splochennostʹ kak priznak banditizma [Cohesion as a sign of banditry]. Ugolovnoe pravo. № 1. Pp. 15-17.
4. Bыkov V. (1996). Psikhologicheskie osnovy rassledovania gruppovykh s organizovannykh prestupleniy[Psychological bases of investigation of group and organized crimes]. Zakonnost. 1996. № 4. Pp. 21-24.
5. Pobehailo Э. (1990). Orhanyzovannaia prestupnost i sovershenstvovanie ugolovno-pravovoy borby s neiu [Organized crime and improving the criminal law fight against it].. Ukreplenie zakonnosti i borba s prestupnostiu v usloviakh formirovania pravovogo gosudarstva. № 1. Pp. 40-45.
6. Zharovska H. (2004). Spivuchast u zlochyni za kryminalnym pravom Ukrainy [Complicity in crime under the criminal law of Ukraine]: dys. … kand. yuryd. nauk: spets. 12.00.08 / Zharovska Halyna Petrivna, Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni T. Shevchenka. K., 211 p.
7. Kvasha O. (2013). Spivuchast u zlochyni: sutnist, struktura ta vidpovidalnist [Complicity in crime: essence, structure and responsibility]: dys. ... d-ra yuryd. nauk : 12.00.08 / Kvasha Oksana Oleksandrivna, Instytutt derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho. K., 464 p.
8. Naukovo-praktychnyi komentar do Kryminalnoho kodeksu Ukrainy [Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine] / Za zah. red. P. Andrushka, V. Honcharenka, Ye. Fesenka. K. : Dakor, 2008. 1428 p.
9. Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy [Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine] / Za red. M. Melnyka, M. Khavroniuka. K. : Yurydychna dumka, 2010. 1288 p.
10. Lyzohub B. (2004). Orhanizovani zlochynni uhrupovannia: klasyfikatsiia ta zakhody protydii [Organized criminal groups: classification and countermeasures] : dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.08 / Lyzohub Bohdan Viktorovych, KhNIuA. Kharkiv, 259 p.
11. Andryanov A. (2004). Prestupnaia organizatsia i prestupnoye soobshchestvo – samostoyatelnye ugolovno-pravovye kategorii [Criminal organization and criminal community - independent criminal law categories]. Ugolovnoye pravo. № 1. Pp. 7-9.
12. Zhovnyr S. (2005). K voprosu ob opredelenii poniatyia prestupnogo soobshchestva v ugolovnom zakone [On the question of defining the concept of criminal community in criminal law]. Ugolovnoye pravo. № 1. Pp. 25-27.
13. Mondokhonov A. (2003). Prestupnaya deyatelnost [Criminal activity]. Zakonnost. № 6. Pp. 41-42.