дезінформація

У статті розглянуто проблемні аспекти реалізації форматів фактчекінгу в українському медіапросторі в умовах російсько-української війни. Автори аналізують зовнішні та внутрішні виклики, що ускладнюють забезпечення достовірності та оперативності перевірки інформації. До основних проблем належать масштабне поширення дезінформації, використання генеративного штучного інтелекту для створення фейків, обмежений доступ до офіційних джерел, фінансові та кадрові обмеження, а також недостатня координація між фактчекерськими ресурсами та державними установами.

У статті здійснено теоретичний аналіз феномену когнітивної війни як нового типу конфлікту в системі сучасних інформаційних воєн, у якому ключовим об’єктом впливу виступає свідомість людини, її когнітивні процеси, емоційні реакції та механізми прийняття рішень. Стверджується, що когнітивна війна виходить за межі традиційних розумінь інформаційної та психологічної війни, оскільки вона спрямована не лише на поширення викривленої інформації, але й на довготривалу трансформацію інтерпретаційних рамок, ціннісних орієнтацій і поведінкових моделей індивідів і соціальних груп.

У статті розглянуто неправдиву інформацію в цифрових медіа як соціотехнічне явище, що формується на перетині змістових викривлень, інтенцій продуцентів і мережево-платформних механізмів поширення. З огляду на розмитість повсякденного вжитку термінів “fake” та “fake news” здійснено поняттєве розмежування споріднених із ними феноменів і критично проаналізовано тенденцію універсалізувати ці концепти для різних типів неправдивості.

У статті досліджено актуальну наукову проблему автоматизованого виявлення пропагандистського впливу в коротких текстових коментарях користувачів соціальної мережі TikTok, що функціонує в умовах гібридної війни та інтенсивних дезінформаційних кампаній. Розроблено гібридну модель (hybrid model) виявлення пропагандистського контенту, яка інтегрує глибокі контекстуальні представлення тексту (transformer-based contextual representations) на основі архітектури  BERT із додатковим вектором семіотичних та структурних ознак (кількість емодзі, повторення символів, використання великих літер).

Статтю присвячено комплексному та міждисциплінарному дослідженню телемарафону “Єдині новини” як одного з ключових джерел первинної інформації в українському медіапросторі та аналізу його впливу на формування довіри, особливостей сприйняття інформації й рівня медіаграмотності населення України в умовах повномасштабного російського вторгнення. У роботі телемарафон розглянуто не лише як інформаційний продукт, а й як соціально значущий комунікаційний інструмент, що виконує функції оперативного інформування, координації суспільної уваги та підтримки національної стійкості в кризовий період.

Анотація. Стаття присвячена проблемі боротьби з діпфейками, яка набула особливої актуаль-
ності на сучасному етапі. Внаслідок появи загальнодоступних можливостей на базі штучного інтелекту
створювати дуже правдоподібні зображення, відеокліпи та інші види контенту, а також формування
сприятливого цифрового середовища для їхнього поширення, технологія діпфейків стала широко засто-
совуваною. Через небезпеку діпфейків виникла нагальна потреба у вдосконаленні права, що забезпечує

У статті проведено системний аналіз загроз дотримання правових принципів виборів у глобалізованому цифровому суспільстві.

Умотивовано, що вибори є одним з основних елементів демократії, за допомогою якого окремі особи та політичні партії отримують владу, міжнародно-правова система сформувала усталені правові принципи виборчого процесу, що визначають його прийнятність, законність та легітимацію результатів. Глобалізоване цифрове суспільство створює додаткові можливості реалізації виборчого права, водночас загрози для усталених правових принципів виборів.

Стаття присвячена комплексному аналізу прояву виборчих прав та їх видозміни через цифрові трансформаційні процеси через аналіз проблем правового регулювання таких аспектів, як дезінформація, маніпуляція, персональна інформація про виборця. Значну увагу присвячено ролі штучного інтелекту у виборчому процесі, визначено його позитивні та деструктивні можливості.

У цій статті досліджується образ поляків в українському медіапросторі під час російськоукраїнської війни, зосереджуючись на періоді з 2022 по 2024 роки. Використовуючи якісний контент-аналіз українських регіональних медіа, дослідження викоремлює, як польсько-українські відносини виглядали в контексті війни, гуманітарної допомоги, історичних наративів і геополітичних альянсів. Дослідження визначає домінуючі теми в медійному дискурсі, зокрема роль Польщі як ключового союзника в опорі України, який забезпечував притулок та гуманітарну підтримку, а також є давнім історичним партнером.

В умовах повномасштабного збройного конфлікту, спричиненого агресією ро­сійської федерації проти України, цифрові технології стали невід’ємною частиною як бойових дій, так і повсякденного життя цивільного населення. Це створює без­пре­цедентні виклики для забезпечення та захисту прав людини. У статті проана­лізовано ключові проблеми, що виникають на перетині цифрових технологій, прав людини та збройного конфлікту в українському контексті.