Стаття присвячена питанням законодавчої регламентації суб’єктів корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень, з’ясування їхньої специфіки та видів у сфері охорони здоров’я. Проведено правовий аналіз та порівняльну характеристику визначення суб’єктів корупційних правопорушень згідно з КК України та Законом України “Про запобігання корупції”, висловлено певні пропозиції щодо напрямів удосконалення законодавства.
Констатовано, що особливістю суб’єкта корупційного правопорушення є наявність спеціальних ознак, які вказують , насамперед, на певний правовий статус особи, обзумовлений сферою діяльності (публічною чи приватною), посадою, виконуваними функціями, повноваженнями тощо. КК України передбачає широке коло видів спеціального суб’єкта корупційних кримінальних правопорушень, серед яких ключовим є службова особа.
З’ясовано, що дія антикорупційного законодавства поширюється на усі всі категорії працівників сфери охорони здоров’я. Заразом КК України передбачає диференціацію відповідальності за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди за спеціальним суб’єктом з огляду на наявність чи відсутність статусу службової особи та виду юридичної особи (публічного чи приватного права) або ж надання публічних послуг. Найбільш дискусійним для доктрини кримінального права та правозастосовної практики є проблема кримінально-правової оцінки отримання медичним працівником неправомірної вигоди у зв’язку із вчиненням юридично значущих дій.
1. Корупція в Україні 2023: розуміння, сприйняття, поширеність. Звіт за результатами опитування населення та бізнесу. (2023). Київ: НАЗК, Інфо Сапієнс. URL: https://www.sapiens.com.ua/publications/socpol-research/309/.
2. Кримінальний кодекс України: Закон України від 5.04.2001. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/2341-14#Text
3. Гладкий В. В. (2018). Суб’єкт корупційного злочину та його вік. Сучасні тенденції розбудови правової держави в Україні та світі: зб. наук. ст. за матеріалами VI Міжнародної науково-практичної конференції. 19 квітня, 2018. Житомир: видавець О. О. Євенок. С. 479-–482.
4. Клименко С. В., Абабіна Л. С. (2019). Державні службовці як спеціальні суб’єкти корупційних злочинів. Прикарпатський юридичний вісник. Випуск 3 (28), том 2. С. 152-–155.
5. Надточиєва А. П. (2022). Ознаки суб’єктів корупційних кримінальних правопорушень. Юридичний науковий електронний журнал. № 8. С. 440-–444.
6. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014. №1700-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/1700-18
7. Михайленко Д. Г. (2018). Корупція в публічній і приватних сферах за міжнародними актами: критерій диференціації. Кримінальне право в умовах глобалізації: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 25 травня, 2018. Одеса: НУ “Одеська юридична академія”. С. 136–139.
8. Ризак Я. В. (2013). Суб’єкт підкупу службової особи юридичної особи приватного права, незалежно від організаційно-правової форми. Вісник Запорізького національного університету.2013. № 3. С. 218–225.
9. Ризак Я. В. (2014). Кримінальна відповідальність за підкуп службової особи юридичної особи приватного права (дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08). Нац. академ. прокуратури України. Київ. 255 с.
10. Чернега Ю. О. (2019). Відповідальність за підкуп за кримінальним правом України (дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08). Львів. держ. ун-т внутр. справ. Львів.
11. Максимович Р. Л. (2008). Поняття службової особи у кримінальному праві України: Монографія. Львів: Львів. держ. ун-т внутр. справ. 304 с.
12. Про судову практику у справах про хабарництво: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002. № 5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-02#Text
13. Дудоров О. О. (2016). Проблеми кваліфікації злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. Вип. 1. С. 80–98.
14. Звіт за результатами аналізу судової практики притягнення до відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення за 2022 рік. (2024). НАЗК, ЦППР. Київ. URL: https://pravo.org.ua/books/zvit-za-rezultatamy-analizu-sudovoyi-praktyky....
15. Киричко В. М. (2012). Поняття осіб, які здійснюють професійну діяльність, пов’язану із наданням публічних послуг (статті 365-2 та 368-4 КК України). Основні напрями розвитку кримінального права та шляхи вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 11-12 жовтня, 2012 . Харків : Право. С. 294–298.
16. Палюх Л. М. (2017). Зміст поняття “особа, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг” у кримінально-правових нормах. Часопис Київського університету права. № 2. С. 240–244.
17. Лемеха Р. І. (2019). Медичний працівник як спеціальний суб’єкт корупційного злочину. Medicne Pravo. 2 (24), ). С. 47-–56. URL: https://doi.org/10.25040/medicallaw2019.02.047 .
18. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 № 2801-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text