Морально-етичні норми в юриспруденції

З’ясовано, що морально-етичні норми в юриспруденції знайшли відображення у від­по­відних Кодексах, Інструкціях, Правилах поведінки тощо, які спрямовані на забезпечення принципу людиноцентризму і сприяють становленню і розвитку морально зрілого фахівця з високими ціннісними орієнтирами у сфері реалізації професійних обов’язків та міжлюдській комунікації. Дотримання морально-етичних норм в юрис­пруденції є запорукою збереження стабільних професійних взаємовідносин в колективі правників і сприяє підтриманню позитивного іміджу правничої професії.

Наголошено, що професійна діяльність, що реалізується у форматі “людина-лю­дина” потребує не лише належної фаховості, а й досконалих стандартів морально-етичної взаємодії для недопущення порушення прав і свобод людини та її особистих ціннісних орієнтирів. Юриспруденція є однією зі сфер, де офіційно-ділова взаємодія між пред­ставниками цієї професії і громадянами дотична до приватного життя та особистих кордонів людини. Саме тому, важливо врегулювати етичний аспект такої взаємодії для повноцінної співпраці і максимально позитивного вирішення проблемних питань.

Зазначено, що етичні кодекси визначають систему ціннісних орієнтацій представ­ників певного професійного спрямування, зокрема, осіб, що виконують конкретні посадові обов’язки і наділені відповідними повноваженнями щодо співпраці зі своїми колегами, або ж підлеглими, а також, усіма фізичними і юридичними особами, з якими вони співпрацюють. 

Акцентовано увагу на тому, що належний рівень морально-етичної культури правника сприяє недопущенню, уникненню його професійної деформації, адже високий рівень професіоналізму, на жаль, не є перешкодою для розвитку професійної деформації. Розвинута морально-етична культура та прагнення до особистісного розвитку не дозволяють дають змоги проявлятися ознакам антиціннісної поведінки особи.

При Під час формуванні формування і реалізації морально-етичних норм в українській юриспруденції беруться до уваги досвід та практика світової правничої спільноти. Визнання та дотри­мання міжнародних стандартів дає змогу для активної співпраці відповідних компетентних органів з міжнародними організаціями щодо забезпечення правопорядку та запобігання порушення прав людини.