Позитивні та негативні аспекти медіації і примирення сторін в адміністративному судочинстві: розмежування та проблеми застосування

У статті розглянуто питання розмежування медіації та примирення сторін в адмі­ністративному судочинстві як двох ключових механізмів альтернативного вирішення спорів. З розвитком правових систем і судової практики в Україні та світі, альтернативні методи вирішення спорів набули особливого значення. Особливої актуальності це питання набуває в адміністративному судочинстві, де в центрі уваги знаходяться перебувають кон­флікти між громадянами та державою або її органами. Оскільки адміністративні спори зазвичай стосуються важливих питань публічного інтересу, альтернативні методи вирішення таких спорів, зокрема медіація та примирення, відіграють важливу роль у досягненні справедливого балансу між приватними та публічними інтересами.

Однак на практиці виникають питання щодо відмінностей між медіацією та примиренням сторін. Часто ці процедури плутають, оскільки обидві передбачають досягнення згоди між конфліктуючими сторонами без завершення справи судовим рішенням по суті. Проте кожен з цих методів має свої унікальні характеристики, правові рамки та можливості для використання. Метою цієї статті є дослідження та детальний аналіз основних відмінностей між медіацією та примиренням сторін в адміністративному судочинстві України, а також оцінка їх правового статусу та практичної ефективності.

Досліджено нормативно-правові основи медіації та примирення, визначено їх ключові основні відмінності та загальні риси, а також розкрито практичні аспекти їх засто­сування у вирішенні адміністративних спорів. Основна увага надаприділяється аналізу правового регулювання медіації в Україні, ролі судді в примиренні сторін, а також доцільності застосування цих механізмів у контексті підвищення ефективності адміністративного судочинства. Важливим аспектом є дослідження іноземного досвіду та можливості його адаптації до української правової системи. Медіація розглядається як процес, у якому нейтральний посередник допомагає сторонам досягти взаємо­прий­нятного рішення, тоді як примирення передбачає активну участь суду у вирішенні конфлікту. У статті також висвітлено основні проблеми та перспективи запровадження медіації в адміністративних спорах, зокрема питання доступності медіації для громадян, правової культури, а також необхідність розробки відповідних інституційних механізмів для забезпечення ефективності даного цього процесу.