примирення сторін

Анотація. Процедура примирення сторін є важливим елементом адміністративного судочинства, що сприяє ефективному та швидкому вирішенню спорів між громадянами та органами державної влади. В сучасних умовах України виникає необхідність удосконалення цієї процедури з метою підвищення ефективності адміністративного судочинства, зменшення навантаження на судову систему та забезпечення належного захисту прав і свобод громадян. У цьому контексті вивчення міжнародного досвіду вбачається як джерело корисних практик та інструментів для реформування існуючих підходів.

У статті розглянуто питання розмежування медіації та примирення сторін в адмі­ністративному судочинстві як двох ключових механізмів альтернативного вирішення спорів. З розвитком правових систем і судової практики в Україні та світі, альтернативні методи вирішення спорів набули особливого значення. Особливої актуальності це питання набуває в адміністративному судочинстві, де в центрі уваги знаходяться перебувають кон­флікти між громадянами та державою або її органами.

Метою статті є дослідження поняття та соціально-правового значення примирення сторін в адміністративному судочинстві України. На основі правових методів наукового пізнання, таких як: діалектичний, логіко-формальний, порівняльно-правовий та ін., розглянуто сучасні підходи до розуміння правової природи та сутності поняття «примирення».

У статті здійснено аналіз місця та ролі судді у процедурі примирення сторін в адміністративному судочинстві України та держав-членів ЄС. Встановлено, що в Україні існує проста модель суб’єктного складу примирення сторін в адміністративному судочинстві, котра характеризується певними елементами відносно ускладненої моделі відповідного суб’єктного складу (суддя спонукає сторінони спробувати примиритись, однак, не надає їм певних варіантів примирення, які повинні ними бути розглянуті).