Анотація. У статті досліджуються види покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх згідно з Кримінальним кодексом України. Зазначається, що стаття 51 КК України містить загальний перелік покарань, тоді як стаття 98 встановлює спеціальну підсистему покарань для неповнолітніх, до якої входять: штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт та позбавлення волі на певний строк.
Анотація. Девіантна поведінка неповнолітніх проявляється у різних формах та має різний ступінь вираженості, зумовлених впливом зовнішнього соціального середовища та індивідуальними особливостями самої особистості неповнолітнього, які визначають його реакції на різні життєві невдачі.
Поведінка, що відхиляється від загальноприйнятих очікувань може мати як конструктивний, так і деструктивний характер, а девіантна поведінка відповідно позитивною чи негативною. При цьому оцінка такої поведінки відбувається виходячи з соціальних наслідків такого відхилення.
Система поводження з дітьми, які мають проблеми із законом, існують вже більше століття, починаючи зі створення окремих установ для неповнолітніх правопорушників та дітей «групи ризику», за яким незабаром було прийнято низку нормативно-правових актів. Хоча з самого початку діяли різні моделі, переважним був підхід, орієнтований на забезпечення благополуччя дитини, тобто забезпечення її найвищих інтересів.
Неповнолітні, які вчинили кримінальні правопорушення, є предметом пильного спостереження для кримінологів, правозахисників та суспільства в цілому. Одним з конкретних аспектів є судова практика, за допомогою якої неповнолітні можуть бути засуджені до певних видів покарань без ізоляції від суспільства, таких як умовне покарання, штраф, громадські та виправні роботи. Ця практика має свої плюси та мінуси, які потрібно враховувати з кримінологічної точки зору.
Правове регулювання - це здійснюване за допомогою системи правових актів (юридичних норм, правовідносин, індивідуальних приписів та ін.) результативний, нормативно-організаційний вплив на громадські відносини з метою їх впорядкування, охорони, розвитку до відповідних суспільних потреб.
Подано науково-теоретичний огляд вітчизняних і зарубіжних досліджень щодо
проблеми формування агресії та девіацій поведінки у дитячому середовищі. Розглянуто
психологічні особливості деструктивної поведінки та її характеристик з позиції
психології, соціології та кримінально-правових наук. Розкрито механізми формування
протиправних дій, а також проаналізовано вплив девіацій на формування особистості.
Проаналізовано соціальні відхилення поведінки особистості, які формуються під
впливом соціальних інститутів, а також теорії причин виникнення відхилень.
Розглянуто систему ювенальної юстиції. Особливу увагу зосереджено на моделях ювенальної юстиції. Визначено оптимальну модель для упровадження у національне законодавство.