Стаття присвячена співвідношенню понять “загальні засади призначення покарання” та “принципи призначення покарання”. У кримінальному праві паралельно використовуються поняття “загальні засади призначення покарання” та “принципи призначення покарання”. На перший погляд ці поняття здаються тотожними. Принципи часто визначають через загальні засади, і навпаки – загальні засади через принципи. Поширеною у юридичні літературі є позиція, згідно з якою загальні засади мають своїм джерелом окремий принцип призначення покарання чи їх сукупність. З такою думкою варто погодитись, але також необхідно додати, що попри те, що принципи виражаються та закріплюються загальними засадами, вони також знаходять свій вияв і в інших нормах. Розмежовуються згадані поняття й тим, що принципи призначення покарання пронизують увесь розділ КК, що стосується призначення покарання, а загальні засади закріплені в одній статті КК. Загальні засади застосовуються судом при призначенні покарання конкретній особі, а принципи призначення покарання спрямовують всю діяльність суду із призначення покарання. Правильною видається і позиція, закріплена у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 р. № 7 у редакції від 06.11.2009 р., відповідно до якої через загальні засади реалізуються принципи призначення покарання. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що принципи призначення покарання і загальні засади покарання не можна вважати синонімічними поняттями. Так, вони мають багато спільних рис і тісно пов’язані між собою, проте є ціла низка відмінностей, яка дозволяє стверджувати, що зазначені поняття є самостійними кримінально-правовими категоріями.
1. Yurydychna entsyklopediya [Legal Encyclopedia]. V 6 t. /Redkol.(1998). Yu. Shemshuchenko (holova redkol.) ta in. K.: “Ukrydychna entsyklopediya”, URL : http://leksika.com.ua/legal/. 2. Starchuk O. (2012). Shchodo ponyattya pryntsypiv prava [On the concept of principles of law]. Chasopys Kyyivsʹkoho universytetu prava. No. 2. Pp. 40–43. 3. Bazhanov M. (1980). Naznachenie nakazaniya po sovetskomu uholovnomu pravu [Sentencing under Soviet criminal law]. K.: Vyshcha shkola, 216 p. 4. Omelʹchuk O. (2013). Zahalʹni zasady pryznachennya pokarannya: zakonodavche rehulyuvannya ta praktyka zastosuvannya [General principles of sentencing: legislation and practice]. Universytet·sʹki naukovi zapysky. No. 4. Pp. 360–366. 5. Poltavetsʹ V. (2005). Zahalʹni zasady pryznachennya pokarannya za kryminalʹnym zakonodavstvom Ukrayiny [General principles of sentencing under the criminal legislation of Ukraine]. Luhansʹk : RVV LAVS, 2005. 240 p. 6. Blahov E. (2004). Primenenie uholovnoho prava (teoriya i praktika) [Application of criminal law (theory and practice)]. SPb.: Yzdatelʹstvo R. Aslanova “Yurydycheskyy tsentr Press”, 505 p. 7. Nepomnyashchaya T. (2006). Naznachenie uholovnoho nakazaniya: teoriya, praktika, perspektivy [Assignment of criminal punishment: theory, practice, prospects]. SPb.: Yzdatelʹstvo R. Aslanova “Yurydycheskyy tsentr Press”, 781 p. 8. Burhanov R. (2006). Vliyanie printsypov naznacheniya nakazaniya na formirovanie, zakreplenie v zakone i primenenie obshchikh nachal naznacheniya nakazaniya [The influence of the principles of sentencing on the formation, enshrinement in law and application of the general principles of sentencing]. Vestnyk TYSBY. No. 3. URL : http://www.law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1246387. 9. Davlatov Sh. (2011). Pryntsypy pryznachennya pokarannya [Principles of sentencing]. Visnyk Akademiyi mytnoyi sluzhby Ukrayiny. Seriya: “Pravo”. No. 2. Pp. 120-127.