Алгоритм побудови функції розподілу густини земних надр з урахуванням її значення на поверхні

https://doi.org/10.23939/jgd2023.02.072
Надіслано: Вересень 11, 2023
1
Кафедра картографії та геопросторового моделювання, Національний університет “Львівська політехніка”
2
Кафедра картографії та геопросторового моделювання, Національний університет “Львівська політехніка”
3
Кафедра геодезії, Національний університет “Львівська політехніка”

На відміну від широко вживаного ітераційного методу побудови тривимірного розподілу мас Землі, що використовує поетапно стоксові постійні до встановленого порядку, в роботі запропонований алгоритм одночасного їх урахування. Функція розподілу мас надр планети подається сумою многочленів трьох змінних, коефіцієнти розкладу якої визначаються з системи рівнянь. Ця система одержується диференціюванням функції Лагранжа, яка будується з урахуванням мінімального відхилення тривимірного розподілу мас надр планети від референтного одновимірного. Додатковою умовою, крім урахування стоксових постійних, для однозначного розв’язання задачі є задання значення функції на поверхні еліпсоїдальної планети. Кліткова структура матриці системи дає можливість апроксимації високих порядків та можливість збільшити його у вісім разів, що є наслідком групування стоксових постійних, а отриманий зв'язок між індексами величин сумування в ряд розкладу та їх одновимірними аналогами в системі лінійних рівнянь дає можливість просто реалізовувати процес обчислень. Подається контрольний приклад, що ілюструє ефективність застосування наведеного алгоритму. При його реалізації береться спрощений варіант задання густини на поверхні океану, що приймається за одиницю. В подальшому планується використати одну з моделей густини земної кори та провести чисельне інтегрування поверхневих інтегралів для більш повного відображення реальності Результати обчислень узгоджуються з дослідженнями, проведеними за допомогою інших методів, наприклад, методів сейсмічної томографії, що підтверджує доцільність такого підходу та необхідність розширення даної методики та, можливо, долученням інших умов для однозначного розв’язування оберненої задачі теорії потенціалу. Мета. Створити та реалізувати алгоритм, який враховує значення густини надр планети на її поверхні. Методика. Функція розподілу мас надр планети подається за допомогою розкладу в біортогональні ряди, коефіцієнти розкладу якого визначаються з системи лінійних рівнянь. Система рівнянь отримується з умови мінімізації функції відхилення шуканого розподілу мас від початково визначеного двовимірного розподілу густини (референцна модель PREM). Результати. На основі описаного алгоритму отримана тримірна модель густин розподілу мас надр в середині Землі, що враховує стоксові постійні до восьмого порядку включно та відповідає поверхневому розподілу мас океанічної моделі Землі, а також подано її стислу інтерпретацію.

  1. Заяць О. С. Моделювання топографії, будови та внутрішнього гравітаційного поля місяця: автореф. дис. канд. техн. наук: 05.24.01; В.о. Нац. ун-т "Львівська політехніка". Львів, 2006, 18 с.
  2. Мещеряков Г. А. Об обратной (геофизической) задаче теории потенциала. Тезисы докладов конференции «Новые подходы к решению дифференциальных уравнений», Дрогобыч, 1989. С. 113.
  3. Мещеряков Г. А. Задачи теории потенциала и обобщенная Земля. Москва: Наука, 1991, С. 216.
  4. Мориц Г. Фигура Земли: Теоретическая геодезия и внутреннее строение Земли. Киев, 1994, 240 с.
  5. Страхов В. Н. Об одной общей форме решения обратной задачи гравиметрии. Докл. АН СССР, 1977. Т. 235. № 6, С. 1281–1284.
  6. Фис М. М, Губар Ю. П. Про один комбінований метод побудови модельного розподілу мас земних надр. Збірник наукових праць науково-технічної конференції, «Сучасні досягнення геодезії, геодинаміки та геодезичного виробництва», Львів, 1999. №1. С. 41–42.
  7. Фурман В. Глобальні моделі сейсмічної томографії у дослідженні структур Електроніка та інформаційні технології. 2018, Вип. 9. С. 48–62.
  8. Церклевич А. Методика побудови моделі розподілу густини тектоносфери землі, узгодженої з гравітаційним полем та іншою геолого-геофізичною інформацією. Геофізичний журнал, 2005. Вип. 27(2), С. 309–314.
  9. Церклевич А., Заяць О., Шило Є. Апроксимація висот фізичної поверхні Землі двовісним і тривісним. Геодинаміка. 2016. Вип. 1(20). С. 40–49. https://doi.org/10.23939/jgd2016.01.040
  10. Щербаков А. М. Oбъемное распределе-ние плотности Луны. Астрономический весник, 1978. ХІІ. №2, С. 88–95.
  11. Bullen, K. (1962). Earth’s central density. Nature London, 973 p. https://doi.org/10.1038/196973a0
  12. Dziewonski, A. M, Hager, B. H, & O’Connell, R. J. (1977). Largescale heterogeneties in the lower manthle. J. Geophys. Res., 82 (2), 239–255. https://doi.org/10.1029/JB082i002p00239
  13. Dziewonski, A. M. (1984). Mapping the lower mantle: Determination of lateral heterogeneity in PVelocity up to degree and order 6. J. Geophys. Res. 89, 5929–5952. https://doi.org/10.1029/JB089iB07p05929
  14. Fys, M., Brydun, A., & Yurkiv, M. (2019). Researching the influence of the mass distribution inhomogeneity of the ellipsoidal planet’s interior on its stokes constants. Geodynamics, 1 (26), 17–27. https://doi.org/10.23939/jgd2019.01.017
  15. Fys, M., Yurkiv, M., Brydun, A., & Lozynskyi, V. (2016). One option of constructing three-dimensional distribution of the mass and its derivatives for a spherical planet Earth. Geodynamics, 21 (2), 36–44. https://doi.org/10.23939/jgd2016.02.036
  16. Fys, M. M., Brydun, A. M., & Yurkiv, M. I. (2018). Method for approximate construction of three-dimensional mass distribution function and gradient of an elipsoidal planet based on external gravitational field parameters. Geodynamics, 2 (25), 27–36. https://doi.org/10.23939/jgd2018.02.027
  17. Fys, M. M., Brydun, A. M., Yurkiv, M. I., Sohor, A. R., & Hubar, Yu. P. (2021). The gradient construction approach analysis of the three-dimensional mass distribution function of the ellipsoidal planet. Geodynamics, 2 (31), 29–40. https://doi.org/10.23939/jgd2021.02.029
  18. Laske, G., Masters, G., Ma, Z. and Pasyanos, M., (2013). Update on CRUST1.0 - A 1-degree Global Model of Earth's Crust, Geophys. Res. Abstracts, 15, Abstract EGU2013-2658.
  19. Marchenko, O., Tretyak, K., Kylchitskiy, A., Golubinka, Yu., Marchenko, D. & Tretyak, N. (2012). Investigation of the gravitational field, ocean topography and crustal movements in the Antarctic region. Lviv, Lviv Polytechnic Publishing House, 306.
  20. Martinenc, Z., & Pec, K. (1986). Three-Dimensional Density Distribution Generating the Observed Gravite Field of planets: Part II. The Moon. Proc. Int. Symp. Figure of the Earth, the Moon and other Planets. Cze-choslovakia, Prague, 1, P. 153–163.
  21. Moritz, G. (1973) Computatson ellipsoidal mass distributions. Department of Geodetic Science, The Ohio State University, 206, P. 20.
  22. Panning, M., & Romanowicz, B. (2006). A three-dimensional radially anisotropic model of shear velocity in the whole mantle. Geophys. J. Int., 167, 361-379. https://doi.org/10.1111/j.1365-246X.2006.03100.x
  23. Pavlis, N. K., Holmes, S. A., & Kenyon, S. C. (2008). An Earth Gravitational Model to degree 2160: EGM2008. EGU General Assembly. Geophysical Reaseach Abstract, №10, P. 2.
  24. Tarakanov, Yu. A., & Cherevko T. I. (1978). Interpretatsiya krupneyshih gravitatsionnyih anomaliy Zemli. Izv. AN SSSR. Fizika Zemli. Vol. 4. P. 25–42.
  25. Woodhouse, J. H., & Dziewonski A. M. (1986). Mapping the upper mantle: Three-dimensional modeling of Earth structure by inversion of seismic wave forms. J. Geophys. Res., 86, 5953–5986. https://doi.org/10.1029/JB089iB07p05953