Потенціал гармонізації національного трудового законодавства до європейських стандартів

У статті розкрито потенціал гармонізації національного трудового законодавства до європейських стандартів у контексті євроінтеграції України. У контексті євроінтеграції України конститутивні засади реалізації права на працю повинні формуватися на домінантах: забезпечення максимальності законодавчо визначених трудових прав й гарантій, оптимальності можливостей їх реалізації та ефективного запобігання порушенням трудових прав працівників.

Визначено, що до таких конститутивних засад передусім належить гармонійне збалансування виробничої та захисної функцій трудового права, що сприятиме забезпеченню інтересів роботодавців та найманих працівників; засадою реформування національного трудового законодавства повинне бути дотримання усталених соціальних стандартів у сфері праці та чітке виконання Конституції, яка не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав й свобод при прийнятті нових законів; реформування повинно проходити еволюційним шляхом, і кардинальним змінам повинні піддатися лишень положення національного законодавства, які не відповідають правам та інтересам працівників та роботодавців, і сучасним запитам ринкової економіки; у процесі напрацювання нового Трудового кодексу України обов’язково повинна використовуватися практика Міжнародної організації праці й положення законодавства ЄС та країн із перехідною економікою, щоб забезпечити оптимальну гармонізацію національного трудового законодавства із міжнародними та європейськими правовими стандартами у цій сфері; доцільно змістити фокус правового забезпечення трудових відносин суто із законодавчого рівня до рівня договірного регулювання, насамперед колективно-договірного, із допустимим застосуванням механізмів соціального партнерства із залученням роботодавців і профспілок; базисом реформування національного трудового законодавства є елімінація усіх проявів дискримінації працівників за ознаками раси, статті, політичних чи релігійних переконань та інших обставин, що передбачені Конституцією України, зі збереженням підвищених умов захисту праці жінок й молоді та конкретною забороною дитячої та примусової (обов’язкової) праці.

Висновується, що право на працю – це одне із фундаментальних прав людини, яка забезпечує їй гідне життя та можливість росту у професіональному та духовному вимірі. А саме євроінтеграційні процеси дозволяють піднести реалізацію цього права на абсолютно новий рівень відповідно міжнародних та європейських правових стандартів.