Метою статті є дослідження поняття та соціально-правового значення примирення сторін в адміністративному судочинстві України. На основі правових методів наукового пізнання, таких як: діалектичний, логіко-формальний, порівняльно-правовий та ін., розглянуто сучасні підходи до розуміння правової природи та сутності поняття «примирення».
Реформи та їх вплив є невід'ємною частиною процесу вступу країн до Європейського Союзу. Ці заходи створюють фундамент для гармонізації законодавства країни з європейськими стандартами і нормами, а також сприяють покращенню рівня життя громадян та стабільності суспільства. Одним з ключових аспектів реформ є економічні зміни. Країни, що прагнуть вступити до Європейського Союзу, зазвичай впроваджують реформи, спрямовані на лібералізацію ринків, покращення підприємницького клімату та боротьбу з корупцією.
Ми все частіше вживаємо термін штучний інтелект. У повсякденному житті ми майже не усвідомлюємо, що контактуємо з ним і використовуємо його. Він трапляється в різних сферах життя людини. На сьогодні штучний інтелект не має вичерпного законодавства. У цій сфері діє низка держав зі своїми лідерами. До них належать Сполучені Штати Америки, Велика Британія та Європейський Союз. У сфері використання штучного інтелекту є низка підписаних декларацій, регламентів і процедур, але повної нормативної бази ще немає або вона перебуває лише на початковому етапі і потребує впровадження в суспільстві.
Дана стаття розглядає процес підготовки та вступу держави до Європейського Союзу (ЄС) з акцентом на роботу вищих органів влади. Автори аналізують ключові аспекти та етапи, які включають в себе перехід до європейських норм і стандартів, а також реформи, необхідні для відповідності стандартам ЄС. Стаття досліджує роль парламенту, уряду, та інших органів влади у впровадженні європейських політик та законодавства, а також оцінює їхню ефективність у цьому процесі.
Стаття “Правові аспекти боротьби з дезінформацією в Європейському Союзі: уро- ки для України» детально описує та аналізує проблему пов’язану з великою кількістю неправдивої, маніпулятивної та вкрай шкідливої інформації, з якою змушена стикатись кожна сучасна людина. Приділяється особлива увага законодавчому регулюванні інформаційної сфери, заходах спрямованих на покращення інформаційної безпеки в Європейському Союзі та Україні.
З’ясовано ключові особливості реалізації проєктів у рамках “Постійно структурованої співпраці” (PESCO) та їх перспективи із врахуванням пандемії коронавірусу та того факту, що російсько-українська війна з 2014 року вийшла за рамки регіональної і торкнулась основ міжнародної та європейської безпеки. Проаналізовано Стратегічний огляд PESCO 2020 та вказівки для наступного етапу PESCO (2021-2025) щодо загальної мети, ключових цілей політики, процесів, а також стимулів для покращення виконання більш нагальних зобов'язань.
Стаття присвячена проблемі особливостей експорту сертифікованої молочної продукції в країни Європейського Союзу (ЄС) в умовах повномасштабного вторгнення росії на територію України. Проаналізовано натуральні та вартісні показники експорту Україною сертифікованої молочної продукції до країн світу та до ЄС за 2016–2021 рр. Ідентифіковано основні сьогоденні проблеми експорту молочної продукції та запропоновано основні вектори формування структури експорту молочної продукції українських виробників в країни ЄС.
Обґрунтовано актуальність гармонізації митного законодавства України у частині митних режимів із практикою Європейського Союзу. Проаналізовано сутність і типологію митних режимів за вітчизняним законодавством. Визначено сутність митної процедури згідно з митним законодавством Європейського Союзу. Ідентифіковано ключові типи митних режимів, які використовуються на митній території Європейського Союзу. Докладно охарактеризовано специфічні особливості застосування митних режимів Європейського Союзу.
У статті здійснено аналіз місця та ролі судді у процедурі примирення сторін в адміністративному судочинстві України та держав-членів ЄС. Встановлено, що в Україні існує проста модель суб’єктного складу примирення сторін в адміністративному судочинстві, котра характеризується певними елементами відносно ускладненої моделі відповідного суб’єктного складу (суддя спонукає сторінони спробувати примиритись, однак, не надає їм певних варіантів примирення, які повинні ними бути розглянуті).
У статті здійснено всебічний аналіз загальнотеоретичних та конституційно-правових засад регламентації права людини на охорону здоров’я в державах Європейського Союзу, зокрема визначено особливості його реалізації з метою можливої імплементації у національне законодавство України.