Європейський Союз

На основі розгляду основних моделей історичного мастер наративу (національний, класовий, релігійний) авторка пропонує мастер наратив культурної конвергенції, який є більш інклюзивним, фокусує увагу на успішній взаємодії різних етнокультурних, гендерних та релігійних груп у межах сучасної політичної нації. У статті стверджується, що сучасний етап розвитку демократичних країн потребує ґрунтовного перегляду засадничої моделі національного історичного мастер наративу, оскільки ми стикаємося з парадоксальною і потенційно небезпечною ситуацією.

Автори статті аналізують вплив глобалізації на трансформацію традиційних загроз міжнародному співтовариству, які провокують появу новітніх асиметричних загроз. Новітні аcиметричні загрози походять від «слабких» у різних розуміннях держав або груп, які, не маючи військової переваги, здатні завдати значної шкоди сильнішим міжнародним акторам. Основними характеристиками асиметричних загроз, зокрема, є їх інтенсивність, ймовірність та часові рамки, які дозволяють слабшим сторонам завдавати шкоди.

Мета дослідження полягає у дослідженні сучасного стану та тенденцій розвитку історико- культурного туризму в Україні порівняно з країнами ЄС шляхом обґрунтування значення Світо- вої спадщини ЮНЕСКО та музейної інфраструктури як ключових чинників розвитку історико- культурного туризму, а також формулюванні рекомендацій щодо вдосконалення туристичної по- літики України на основі досвіду провідних європейських країн у сфері туризму.

Серед тенденцій розвитку національного адміністративного права України три­ва­лий час надається увага: загальнотеоретичним питанням реформування адміністра­тивного права, що пов’язано з Європейським вибором розвитку України; розглядам питань, які характеризують види, форми і способи публічного управління та його складові частини; конституційному закріпленню адміністративно-правового статусу людини і громадянина у відносинах з державою (насамперед з публічною адміністрацією); розвитку надання управлінських послуг фізичним і юридичним особам з метою забез­печення їх інформованості про доступ

Кримінальний процес є однією з провідних галузей права, яка відіграє ключову роль у забезпеченні правопорядку, справедливості та дотримання прав людини. У контексті глобалізації та інтеграції міжнародних правових систем, особливо систем Європейського Союзу (ЄС) та Сполучених Штатів Америки (США), кримінальний про­цес набуває особливого значення. Порівняння кримінальних процесів України, ЄС і США дає  змогу виявити спільні риси, відмінності та найкращі практики, які можуть бути адаптовані для підвищення ефективності національних систем правосуддя.

Незворотній курс вступу України до Європейського Союзу яскраво демонструють кожного дня в ЗМІ про непохитну підтримку нашої держави з боку міжнародних партнерів та організацій, а також перших осіб іноземних держав. Ключовим Основним завданням є адаптація acquis communautaire в національному законодавстві України. Всі реформи відбуваються паралельно з переговорами уряду України про вступ, починаючи з рати­фікованої Угоди про асоціацію між ЄС та Україною в 2014 році.

У цій роботі вивчається проблема правового регулювання діяльності Генеральних адвокатів у контексті євроінтеграції та її вплив на сучасний розвиток правової системи України. Метою статті є аналіз викликів, з якими стикається країна у процесі адаптації національного законодавства до європейських стандартів у сфері адвокатської діяльності, а також виявлення можливостей, які цей процес може відкрити для України.

Метою статті є дослідження поняття та соціально-правового значення примирення сторін в адміністративному судочинстві України. На основі правових методів наукового пізнання, таких як діалектичний, логіко-формальний, порівняльно-правовий тощо, розглянуто сучасні підходи до розуміння правової природи та сутності поняття “примирення”.

Реформи та їх вплив є невід’ємною частиною процесу вступу країн до Європейського Союзу. Ці заходи створюють фундамент для гармонізації законодавства країни з європейськими стандартами і нормами, а також сприяють підвищенню рівня життя громадян та стабільності суспільства. Одним із ключових аспектів реформ є економічні зміни. Країни, що прагнуть вступити до Європейського Союзу, зазвичай упроваджують реформи, спрямовані на лібералізацію ринків, покращення підприємницького клімату та боротьбу з корупцією.

Ми все частіше вживаємо термін штучний інтелект. У повсякденному житті ми майже не усвідомлюємо, що контактуємо з ним і використовуємо його. Він трапляється в різних сферах життя людини. На сьогодні штучний інтелект не має вичерпного законодавства. У цій сфері діє низка держав зі своїми лідерами. До них належать Сполучені Штати Америки, Велика Британія та Європейський Союз. У сфері використання штучного інтелекту є низка підписаних декларацій, регламентів і процедур, але повної нормативної бази ще немає або вона перебуває лише на початковому етапі і потребує впровадження в суспільстві.