Правове регулювання сфери біоенергетики в Україні

Стаття присвячена дослідженню сучасного стану вітчизняного нормативно-право­вого регулювання біоенергетики та перспективи його вдосконалення.

Виробництво та використання відновлюваної енергії в різних галузях і секторах має за мету забезпечення енергетичної незалежності та безпеки, декарбонізації, досяг­нення максимального рівня кліматичної нейтральності тощо. 

Подальший розвиток вітчизняної сфери біоенергетики неможливий без реалізації комплексу взаємопов’язаних заходів, що спрямовані на модернізацію матеріально-технічної бази, підготовку/перепідготовку фахівців, залучення інвестицій, вдоскона­лення правового регулювання, імплементацію європейських норм.

Сфера біоенергетики регулюється положеннями, що містяться в численних норма­тивно-правових актах різних галузей законодавства та різної юридичної сили.

Критеріями для класифікації нормативних положень, що регулюють сферу біо­енер­гетики, може бути галузева належність законодавства, сфера, в якій застосо­вується енергія біомаси, а також вид біомаси, що використовується.

Для кожного різновиду біомаси характерною є низка особливостей, що пов’язані з процесами вирощування, заготівлі, реалізації, використання, котрі своєю чергою по­требують спеціального нормативно-правового регулювання. Такого регулювання по­тре­бує і специфіка, що притаманна різним видам палива з біомаси.

Сегменти біоенергетики, що потребують як прийняття нового, так і внесення змін до чинного законодавства, – це передусім ті, що мають найбільш потенційні та перспек­тивні для використання в Україні види біомаси, а саме: вирощування та використання для виробництва енергії енергетичних рослин; використання біомаси сільськогос­по­дарських відходів та залишків для виробництва енергії; використання біомаси побу­то­вих відходів, що здатні для біологічного розкладу для виробництва енергії.

Вдосконалення національного законодавства у сфері використання біомаси для виробництва енергії та використання енергії, виробленої з біомаси, неможливе без впровадження відповідних європейських стандартів та чіткого стратегічного курсу розвитку різних сегментів біоенергетики з відповідним планом заходів.