У статті висвітлено актуальні напрями сталого розвитку в архітектурі громадських просторів. Проаналізовано концептуальні засади формування екологічно та соціально відповідального архітектурного середовища з урахуванням сучасних урбаністичних викликів. Розкрито ключові аспекти сталості архітектурного простору: енергоефективність, вибір екологічно безпечних матеріалів, адаптивність і гнучкість просторових сценаріїв, біофільний дизайн та принципи соціальної інклюзії. Окрему увагу приділено аналізу реалізованих об’єктів, які демонструють можливості інтеграції принципів циркулярної економіки, цифрових технологій, екологічного матеріалознавства та мультисенсорного дизайну в структуру громадських просторів. На прикладі об’єктів Circular Pavilion у Парижі, житлового модуля TECLA в Італії, реконструкції бібліотеки Університету Аалто у Фінляндії та Forum Chriesbach у Швейцарії представлено практичні механізми впровадження сталих архітектурних рішень. Визначено перспективні напрями подальших наукових розвідок у сфері адаптивного, ресурсоефективного та соціально орієнтованого архітектурного проєктування.
- Бірюков, О. (2020). Сталий розвиток та енергоефективність у сучасній архітектурі України. Київ: КНУБА.
- Штеймах, К. (2021). Адаптація європейських екостандартів у проєктуванні будівель громадського призначення. Вісник КНУБА.
- КНУБА (колектив авторів). (2022). Післявоєнна реконструкція: екологічні підходи та архітектурні стратегії. Київ: КНУБА.
- Beatley, T. (2011). Biophilic Cities: Integrating Nature into Urban Design and Planning. Washington: Island Press.
- Beatley, T. (2016). Handbook of Biophilic City Planning & Design. Island Press.
- Chandel, S. S., Sharma, V., & Marwah, B. M. (2016). Review of energy-efficient features in vernacular architecture for improving indoor thermal comfort. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 65, 459–477.
- Eastman, C., Teicholz, P., Sacks, R., & Liston, K. (2018). BIM Handbook: A Guide to Building Information Modeling. 3rd ed. Wiley.
- European Commission. (2020). Circular economy action plan: For a cleaner and more competitive Europe. Brussels.
- Jabareen, Y. (2015). The risk city: Cities countering climate change. Springer.
- Kellert, S. R., Heerwagen, J., & Mador, M. (2008). Biophilic Design: The Theory, Science, and Practice of Bringing Buildings to Life. Wiley.
- Kibert, C. J. (2016). Sustainable Construction: Green Building Design and Delivery. 4th ed. Hoboken: Wiley.
- Lehmann, S. (2010). The Principles of Green Urbanism: Transforming the City for Sustainability. Washington: Earthscan.
- McDonough, W., & Braungart, M. (2002). Cradle to Cradle: Remaking the Way We Make Things. North Point Press.
- UN-Habitat. (2016). World Cities Report 2016: Urbanization and Development. Nairobi: United Nations Human Settlements Programme.
- UNEP. (2022). 2022 Global Status Report for Buildings and Construction. United Nations Environment Programme.
- World Green Building Council. (2019). Bringing Embodied Carbon Upfront. London: WGBC.
- World Green Building Council. (2021). Health & Wellbeing Framework. London: WGBC.
- Yeang, K. (2008). Eco-Design: A Manual for Ecological Design. Wiley.
- The first eco-sustainable housing prototype 3D printed from raw earth
- https://www.mcarchitects.it/en/projects/tecla-technology-and-clay