СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЯК КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЄКТУВАННЯ

Автори:
1
Національний університет «Львівська політехніка», Кафедра архітектурного проектування та інженерії

У статті висвітлено актуальні напрями сталого розвитку в архітектурі громадських просторів. Проаналізовано концептуальні засади формування екологічно та соціально відповідального архітектурного середовища з урахуванням сучасних урбаністичних викликів. Розкрито ключові аспекти сталості архітектурного простору: енергоефективність, вибір екологічно безпечних матеріалів, адаптивність і гнучкість просторових сценаріїв, біофільний дизайн та принципи соціальної інклюзії. Окрему увагу приділено аналізу реалізованих об’єктів, які демонструють можливості інтеграції принципів циркулярної економіки, цифрових технологій, екологічного матеріалознавства та мультисенсорного дизайну в структуру громадських просторів. На прикладі об’єктів Circular Pavilion у Парижі, житлового модуля TECLA в Італії, реконструкції бібліотеки Університету Аалто у Фінляндії та Forum Chriesbach у Швейцарії представлено практичні механізми впровадження сталих архітектурних рішень. Визначено перспективні напрями подальших наукових розвідок у сфері адаптивного, ресурсоефективного та соціально орієнтованого архітектурного проєктування.

 

  1. Бірюков, О. (2020). Сталий розвиток та енергоефективність у сучасній архітектурі України. Київ: КНУБА.
  2. Штеймах, К. (2021). Адаптація європейських екостандартів у проєктуванні будівель громадського призначення. Вісник КНУБА.
  3. КНУБА (колектив авторів). (2022). Післявоєнна реконструкція: екологічні підходи та архітектурні стратегії. Київ: КНУБА.
  4. Beatley, T. (2011). Biophilic Cities: Integrating Nature into Urban Design and Planning. Washington: Island Press.
  5. Beatley, T. (2016). Handbook of Biophilic City Planning & Design. Island Press.
  6. Chandel, S. S., Sharma, V., & Marwah, B. M. (2016). Review of energy-efficient features in vernacular architecture for improving indoor thermal comfort. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 65, 459–477.
  7. Eastman, C., Teicholz, P., Sacks, R., & Liston, K. (2018). BIM Handbook: A Guide to Building Information Modeling. 3rd ed. Wiley.
  8. European Commission. (2020). Circular economy action plan: For a cleaner and more competitive Europe. Brussels.
  9. Jabareen, Y. (2015). The risk city: Cities countering climate change. Springer.
  10. Kellert, S. R., Heerwagen, J., & Mador, M. (2008). Biophilic Design: The Theory, Science, and Practice of Bringing Buildings to Life. Wiley.
  11. Kibert, C. J. (2016). Sustainable Construction: Green Building Design and Delivery. 4th ed. Hoboken: Wiley.
  12. Lehmann, S. (2010). The Principles of Green Urbanism: Transforming the City for Sustainability. Washington: Earthscan.
  13. McDonough, W., & Braungart, M. (2002). Cradle to Cradle: Remaking the Way We Make Things. North Point Press.
  14. UN-Habitat. (2016). World Cities Report 2016: Urbanization and Development. Nairobi: United Nations Human Settlements Programme.
  15. UNEP. (2022). 2022 Global Status Report for Buildings and Construction. United Nations Environment Programme.
  16. World Green Building Council. (2019). Bringing Embodied Carbon Upfront. London: WGBC.
  17. World Green Building Council. (2021). Health & Wellbeing Framework. London: WGBC.
  18. Yeang, K. (2008). Eco-Design: A Manual for Ecological Design. Wiley.
  19. The first eco-sustainable housing prototype 3D printed from raw earth
  20. https://www.mcarchitects.it/en/projects/tecla-technology-and-clay