Дослідження горизонтальних зміщень частини річки Дністер з використанням даних ДЗЗ та ГІС-технології

Мета. Метою роботи є опрацювання методики дослідження горизонтальних зміщень русла річки Дністер від м. Галич до м. Заліщики за різночасовими топографічними картами, спеціальними картами та космічними знімками. Такий комплексний підхід до використання різних матеріалів для отримання вхідної інформації про русло річки з опрацюванням в ArcGIS дає можливість проводити моніторинг зміщень русла, визначати величини зміщень за значний часовий період. Карти ґрунтів та четвертинних відкладів є підставою для встановлення суттєвих причин зміщень русла річки Дністер. Методика. Розглянуто основні причини виникнення зміщень та меандрування русла річки Дністер. Моніторинг проведено  на ділянці від м. Галича до м. Заліщики довжиною близько 100 км за 100-літній період. Матеріалами для проведення досліджень слугували топографічні карти (1910, 1923, 1976 років) та космічні знімки, отримані з супутників Landsat 5 (1986р.), Landsat 7 (2000р.) та Sentinel (2017р.), а також спеціальні ґрунтові карти та карти четвертинних відкладів. Подано загальну технологічну схему опрацювання матеріалів та фрагменти русла річки Дністер, векторизовані за топографічними картами. Візуалізація та дослідження змін русла річки Дністер виконувалися в програмному середовищі ArcGIS 10.1. Визначено коефіцієнти звивистості русла річки Дністер, виконано вимірювання максимальних зміщень ріки в її п’яти виділених фрагментах русла. Виміри здійснено в вибраних точках. Одночасно здійснено вимірювання площі островів та стариць. Для наочного дослідження причин зміщення русел рік за топографічними картами масштабу 1:100000 побудовано ЦМР. Для встановлення причин зміщення подано межі Передкарпатського прогину та Волино-Подільської плити, структури яких впливають на формування характеру русла річки Дністра. Проаналізовано карти четвертинних відкладів та грунтів. Результати.  Ділянка досліджень характерна високим показником коефіцієнта звивистості із значною кількістю меандрів та стариць. Дослідження зміщень русла річки Дністер свідчить про значне меандрування в рівнинній частині та майже незмінний характер русла в горбистій частині. Гідротехнічні роботи, проведені в 20-80-ті роки ХХ ст., значно зменшили звивистість та меандрування, порівняно з природним характером русла, визначеного за картою 1910 року. Максимальні зміщення за 100-літній період виносять 900 м. Із аналізу карт четвертинних відкладів і грунтової карти встановлено, що місця максимального зміщення напряму русла пов’язані з алювієм I-ої, III-ої надзаплавних терас з опідзоленими та болотними грунтами. Наукова новизна. Встановлено, що основним дієвим методом прогнозу руслових змін є гідролого-морфологічний аналіз на підставі різної топографічної інформації, та інформації, отриманої на підставі даних ДЗЗ, який передбачає поєднання та аналіз сучасного і минулих конфігурацій русла річки. Основними руслоформувальними чинниками виступають: повені та паводки; літологічна будова та гідрогеологія; неотектонічні рухи ; акумуляція і ерозія наносів на заплаві. Практична  значущість. Результати моніторингу деформаційних процесів русел рік необхідно враховувати при розв’язанні низки завдань, пов’язаних з русловими процесами, зокрема: проектуванням та спорудженням гідротехнічних об’єктів; проектуванням ліній електропередач при переході через річки; проведенням газотранспортних мереж;  визначенням зон затоплення та масштабів руйнацій після паводкових чи повеневих явищ; здійсненням рекреаційної діяльності; встановленням меж охоронних земель; вивченням стану прикордонних земель за встановлення кордону по фарватеру річок.