Сьогодні більшість клубів, збудованих у різні часи, продовжують функціонувати за первинним призначенням, проте суспільне життя зазнало змін. Постає необхідність переосмислення та модернізації наявних культурних об’єктів.
У своїй дисертаційній праці А. Штендера визначає модернізацію як процес якісного, інноваційного оновлення об’єкта.
Метою публікації є огляд концепцій та пошук рішень щодо модернізації клубних закладів України.
Одним із найвдаліших варто назвати проєкт реновації будинку офіцерів у м. Вінниця. Задум авторів передбачає консервацію уцілілих історичних конструкцій будівлі. Проєктом передбачено реновацію головної зали, улаштування гурткових приміщень, конференц-залів, кафе, виставкових просторів, які істотно розширюють програму діяльності клубу. Особливий акцент зроблено на вирішення питань доступності об’єкта.
Іншим варіантом модернізації клубної будівлі став проєкт функціонального розвитку клубу працівників зв’язку на вул. Японській у м. Львові. Проєктне рішення передбачало підвищення комфортності та розширення функціонального наповнення клубу. Велику увагу приділено модернізації інженерних систем будівлі, спрямованій на ефективне використання ресурсів.
Аналізуючи концепції, застосовані у проєктах модернізації клубних будівель у Вінниці та Львові, можна підсумувати, що загалом програма заходів характеризується подібними підходами: розширення функціонального наповнення об’єктів завдяки інтеграції актуальних просторів (коворкінги, конференц-зали, лекторії, кафе); збільшення площі рекреаційних просторів; вирішення проблем доступності та інклюзивності; технологічне переоснащення, що забезпечує комфортні умови використання та раціональне використання ресурсів; інтеграція нових об’ємів для збільшення площ та підвищення комерційної привабливості об’єктів.
Андрієнко, Д., Горюнов, Д., Грудова, В., Маркуц, Ю., Маршалок, Т., Нейтер, Р. та ін. (2025). Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на листопад 2024 року. Отримано з https://kse.ua/wp-content/uploads/2025/02/KSE_
Damages_Report-November-2024-UA.pdf
Богданова, Ю. Л., Копиляк, І. М. (2022). Історія формування архітектури клубних будівель Львова. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія “Архітектура”, 4(2), 25–32. DOI: https://doi.org/10.23939/sa2022.02.025
Дерябіна, О. О. (2019). Реалізація авангардистських концепцій формоутворення в архітектурі робочих клубів. Комунальне господарство міст, 152, 144–149. DOI: 10.33042/2522-1809-2019-6-152-144-149.
Horváth, Т. (2010). Necessity of Modernization of Modern Buildings. Conference: Building a Better World: CIB World Congress Volume: Salford, UK. Отримано з https://www.researchgate.net/publication/
314759874_Necessity_of_Modernization_of_Modern_Buildings.
Копиляк, І. М. (2024). Проблеми відбудови і модернізації культурно-просвітницьких будівель в Україні. Традиції та новації у архітектурі та містобудуванні: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 173–175.
Михайлишин, О. Л. (2016). Соціокультурні трансформації та модернізація як детермінанти розвитку архітектури міжвоєнної Волині. Сучасні проблеми архітектури та містобудування, 43(1), 215–226. Отримано з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2016_43%281%29_33.
Президент України (2022). Робоча поїздка заступника керівника Офісу Президента до Вінниці. Отримано з https://www.president.gov.ua/photos/robocha-poyizdka-zastupnika-kerivnik....
Штендера, А. Ю. (2023). Розвиток та архітектурні аспекти модернізації висотних будівель Львова у ХХ–ХХІ ст. (Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії). Отримано з https://lpnu.ua/sites/default/files/2023/radaphd/24219/shtenderaaydisser....