На сьогоднішній день людству необхідно вирішувати велику кількість екологічних проблем. Серед яких кліматичні зміни на Землі, які змушують бити на сполох всесвітню наукову спільноту та світових лідерів держав сьогодення. Поштовхом для залучення уваги послугувало стрімке підняття температури землі, що загрожує підняттям рівня світового океану та катастрофічними наслідками в цілому. Існує багато способів для вирішення даної проблеми, зокрема зменшення концентрації СО2 за допомогою використання біологічних методів очищення промислових газових викидів із залученням фотосинтетичних властивостей рослинних організмів.
Біологічне очищення ґрунтується на здатності мікроорганізмів включати у схеми метаболізму речовини, що спричиняють забруднення навколишнього середовища, використовуючи їх для живлення у процесі своєї життєдіяльності. На відміну від інших зелених рослин, водорості мають ряд суттєвих переваг. Вони ростуть у 7-8 разів швидше, та відповідно, поглинають більші концентрації оксиду нітрогену, здатні адаптуватися у край несприятливих умовах. Аналізуючи склад фітопланктонау вчені дослідили, що вуглець, нітроген та фосфор присутні в ньому в атомному співвідношенні 108:16:1. Таким чином, в розрахунку на один атом фосфору ( зазвичай присутньому у вигляді гідрофосфат – іону HPO4-2) та 16 атомів нітрогену (зазвичай у вигляді нітрат-іону NO3-) потрібно 108 молекул СО2.
Досліджено вплив оксидів нітрогену на швидкість поглинання СО2 хлорофілсинтезуючими мікроводоростями. Отримано експериментальні залежності поглинання СО2 мікроводоростями в залежності від концентрації оксидів нітрогену. Побудовано математичну модель приросту популяції мікроводоростей типу Chlorella в залежності від концентрації оксидів нітрогену. На основі рішення математичної моделі та отриманих експериментальних результатів побудовано графік залежності поглинання СО2 мікроводоростями типу Chlorella за умови присутності оксидів нітрогену.. Встановлено розрахункове значення оптимальної концентрації оксидів нітрогену приросту хлорофілсинтезуючих мікровдоростей.
1. Розвиток і відтворення ресурсного потенціалу суб’єктів еколого-економічних, туристич-
них та екоінформаційних систем: моногр. / кол. авт.; за наук. ред. М. С. Мальованого. – Львів:
Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 340 с. 2. Дячок В. В., Гуглич С. І., Левко О. Б. Вивчення
впливу температури на кінетику поглинання вуглекислого газу мікроводоростями // Вісник
Національного університету “Львівська політехніка” “Хімія, технологія речовин та їх
застосування”. – 2015. – №812. – С. 365–372. 3. Химия в центре наук / Т. Браун; пер. с англ.
Е. Л. Розенберг. – М.: Мир, 1983. – 520 с. 4. Голдовская Л. Ф. Химия окружающей среды: учеб. для
вузов по специальности “Охрана окружающей среды и рациональное использование природных
ресурсов”. – 3-е изд. – М.: Мир, 2008. – 295 с. 5. Dyachok V., Huhlych S., Yatchyshyn Y.,
Zaporochets Y., Katysheva V. About the problem of biological processes complicated by mass transfer //
Chemistry & Chemical Technology. – 2017. – Т. 11, No. 1. – C. 111–116. 6. Стеценко О. В.,
Виноградова Р. П. Біоорганічна хімія – К.: Вища шк., 1992. – 278 с. 7. Губський Ю. І. Біологічна
хімія. – К. – В.: Нова книга, 2007. – 137 с. 8. Золотарьова О. К., Шнюкова Є. І., Сиваш О. О.,
Михайленко Н. Ф. Перспективи використання мікроводоростей у біотехнології / під ред.
О. К. Золотарьової. – К.: Альтерпрес, 2008. – 234 с.