Антивоєнний акціонізм (артактивізм): особливості, форми та оцінки можливостей

https://doi.org/10.23939/shv2022.02.008
Надіслано: Квітень 21, 2022
Прийнято: Вересень 18, 2022
Автори:
1
Lviv Polytechnic National University

    У статті з’ясувуються особливості постмодерного підходу до утвердження цінності миру за допомогою технік акціонізму (перформанс, гепенінґ, артінсталяція, флешмоб та ін.). Антивоєнний акціонізм розглянуто як елемент системи громадсько-політичного акціонізму. Він охарактеризований як сукупність видовищних форм ненасильницького протесту громадськості проти збройної агресії та її наслідків. Доведено, що сьогодні антивоєнний акціонізм вийшов поза межі вузького мистецького середовища та увійшов у широкий громадський вимір. Емпіричну основу для концептуалізації антивоєнного акціонізму становлять дві групи акцій: 1) антивоєнні акції, проведені починаючи від 1960-х рр. у США та країнах Західної Європи; 2) антивоєнні акції, проведені у різних державах, у відповідь на російське вторгнення в Україну 2022 року. Антивоєнний акціонізм відповідає своїй природі та призначенню лише, якщо ініціатори акції є носіями політичної культури учасницького типу. В інших випадках від акціонізму буде запозичена лише зовнішня форма, але не зміст. Досліджено символьну мову антивоєнного акціонізму, яка опирається на предмети, óбрази, пов’язані з природою війни, її наслідками. Визначено структуру антивоєнного акціонізму: 1) професійні акції представників мистецького середовища, які продумані з точки зору художніх характеристик; 2) акції громадських активістів, які використовують для організації та проведення акцій авангардні мистецькі інструменти на аматорському рівні. Визначено переваги та недоліки антивоєнного акціонізму як технології миротворення. Виокремлено функції антивоєнного акціонізму.

Almond, G. A., Verba, S. (1963). The Civic Culture: Political Attitudes and Democracy in Five Nations. Princeton: Princeton University Press.

Badura-Triska, E., Klocke, H., Barnick-Braun, K. et al. (2012). Vienna Actionism: Art and Upheaval in 1960s Vienna. Köln-Wien: Walther König.

Boone, G. M., Secci, J., & Gallant, L. M. (2017). Resistance: Active and Creative Political Protest Strategies. American Behavioral Scientist, 62 (3), 353–374. https://doi.org/10.1177/0002764217735623

Debord, G. (2002). The Society of the Spectacle. St. Petersburg: Red and Black Publishers.

Firmin, S.Q., Joyce, J. (Eds.) (2007). Mudman: The Odyssey of Kim Jones. Cambridge: MIT Press.

Gubernat, R., & Rammelt, H. (2017). Recreative activism in Romania: how cultural affiliation and lifestyle yield political engagement. Socio.hu Social Science Review, 5, 143–163. https://doi.org/10.18030/socio.hu.2017en.143

Hinderliter, B. (2014). Citizen Brus Examines His Body: Actionism and Activism in Vienna, 1968. October, 147, 78–94. https://doi.org/10.1162/OCTO_a_00167

Khoma, N., & Kozma, V. (2022). Spectacularization of political activism: Subject matter and social effect. The Greek Review of Social Research, 158, 3-27. https://doi.org/10.12681/grsr.29376

Kidd, J., & Sayner, J. (2018). Unthinking remembrance? Blood Swept Lands and Seas of Red and the significance of centenaries. Cultural Trends, 27(2), 68-82. https://doi.org/10.1080/09548963.2018.1453448

Lamond, I. R., Spracklen, K. (Eds.) (2014). Protests as Events. Politics, Activism and Leisure. New York-London: Rowman & Littlefield Publishers.

Levi-Strauss, С. (1983). The Raw and the Cooked. Chicago: University of Chicago Press.

Mason, S. V. (2005). The San Francisco Mime Troupe Reader. Michigan: University of Michigan Press.

O'Leary, T. (1996). Fat, Felt and Fascism: The Case of Joseph Beuys. Literature & Aesthetics, 6(1), 91-105.

Stachelhaus, H. (1991). Joseph Beuys. New York: Abbeville Press.

Thompson, N. (2005). Becoming Animal: Contemporary Art in the Animal Kingdom. Cambridge: MIT Press.

Tilly, C. (1984). Social movements and national politics. In C. Bright and S. Harding (Eds.), State-Making and Social Movements: Essays in History and Theory (pp. 297-317). Michigan: University of Michigan Press.

Tilly, C. (2006). Regimes and Repertoires. Chicago: University of Chicago Press.

Tisdall, C. (1979). Joseph Beuys. New York: Guggenheim Museum.

Weidemann, С., Larass, P., Klier, M. (2008). 50 Women Artists You Should Know. Munich: Prestel Verlag GmbH & Co KG