СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ У РОБОТІ ЖУРНАЛІСТА

1
Національний університет «Львівська політехніка»
2
Львівський національний університет імені Івана Франка

Розглядається використання у журналістській роботі соціальних мереж як джерел інформації. Останнім часом такі сайти як Facebook, Twitter чи Instagram стали частиною традиційного інструментарію журналістів для отримання відомостей про поточні події, оцінки і думки громадськості, діяльність влади тощо. Соціальні мережі сьогодні інтегровані у щоденну професійну практику збору новин, що робить їх важливими джерелами інформації для журналістської роботи. Сучасні ЗМІ використовують їх, щоб задовольнити постійний попит на якісну інформацію, а також з огляду на такі їхні переваги як доступність, діалоговість, оперативність і популярність.

Значна увага приділяється використанню журналістами інформації з офіційних сторінок органів влади та особистих акаунтів урядовців у соціальних мережах. Оскільки органи влади мають повноваження та визначають шляхи розвитку держави і суспільства, вони є одним з ключових комунікаторів, що впливають на формування порядку денного медіа. Тому участь влади на соціальних платформах забезпечує журналістам доступ до суспільно важливої інформації.

Соціальні мережі, завдяки властивій їм двосторонній комунікації, також можуть допомогти налагодити і підтримувати контакти з людьми та структурами – організаторами, учасниками або очевидцями подій. Понад те, це також можливість довідатися про багато різних поглядів, отримати стартові ідеї та підказки від користувачів для майбутніх публікацій і сюжетів.

Залучення інформації з соціальних мереж безпосередньо пов’язане з ключовими ідентифікаційними характеристиками журналістської професії та дотриманням основних стандартів журналістики: об’єктивності, достовірності, неупередженості, збалансованості. Не перебільшуючи значення соціальних мереж для професійної журналістської праці, слід однак відзначити, що вони розширюють поле діяльності журналіста. Відтак критичне використання соціальних мереж допомагає журналістам створювати якісний продукт і є порівняно новим інструментом для виконання традиційного завдання журналістики – інформувати про події суспільно-політичної та інших сфер життя держави і суспільства.

  1. Толокольнікова К. Соцмережі давно стали джерелом інформації. Що робити ЗМІ? Режим доступу: https://detector.media/community/article/143795/2019-01-03-sotsmerezhi-davno-stali-dzherelom-informatsii-shcho-robiti-zmi/.
  2. ІМІ. Інформації із соцмереж більшає, а фактчекінг не посилюється.  Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/informatsiyi-z-sotsmerezh-bilshaye-a-faktcheking-ne-posylyuyetsya-i29719.
  3. Голуб О. Сайти соцмереж як джерело інформації. Режим доступу: https://ms.detector.media/sotsmerezhi/post/16123/2016-02-24-saiti-sotsmerezh-yak-dzherelo-informatsii/.
  4. Cision. Global Social Journalism Study. Retrieved September 10, 2020, from https://www.cision.com/us/resources/whitepapers/2017-global-social-journalism-study/.
  5. Heravi, B. Irish Journalists among world’s heaviest social media users, study finds. Retrieved September 29, 2020, from https://www.irishtimes.com/business/media-and-marketing/irish-journalists-among-world-s-heaviest-social-media-users-study-finds-1.2101471.
  6. Gulyas A. Hybridity and social media adoption by journalists. Digital Journalism. 2017. № 5(7). P. 884-902.
  7. Broersma, M., Graham, T. Twitter as a news source. Journalism Practice. 2013. № 7 (4). Р. 446-464.
  8. Paulussen S., Harder R. A. Social media references in newspapers. Facebook, Twitter and YouTube as sources in newspaper journalism. Journalism Practice. 2014. № 8(5). P. 542-551.
  9. Skärlund, S. The recycling of news in Swedish newspapers. Nordicom Review.  2020. № 41(1). P. 69-84.
  10. Brandtzaeg P. B., Chaparro Domínguez M. A. A gap in networked publics? A comparison of younger and older journalists’ newsgathering practices on social media. Nordicom Review. 2018. № 39(1). P. 95-109.
  11. Романчу,к О. К.. Соціальна інформатика. Львів : Універсум, 2016. 224 с.
  12. Гарматій О. В. Соціальні мережі в системі державних комунікацій // Наукові записки. 2016. № 1(52). С. 240-247.
  13. Фролова Н. В. Особливості використання соціальних мереж у діяльності органів публічної влади // Публічне адміністрування: теорія та практика, 2019. №. 1(21). С. 1-15.
  14. Bernhard U., Dohle M. Local politics online: The influence of presumed influence on local politicians’ online communication activities in Germany. Local Government Studies. 2015. № 41(5). P. 755-773.
  15. Гарматій О. Інтерактивність державних комунікацій: електронна складова // Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 2015. № III (9) (53). С. 38-42.
  16. ІМІ. Соцмережі: нові правила використання в журналістських матеріалах. Рекомендації від ІМІ. Режим доступу: https://imi.org.ua/articles/sotsmerezhi-novi-pravyla-vykorystannia-v-zhurnalists-kykh-materialakh-rekomendatsii-vid-imi-i71.
  17. Соціальні мережі: витягнути штекер – це не відповідь. Режим доступу: https://www.dw.com/uk/komentar-sotsialni-merezhi-vytiahnuty-shteker-tse-ne-vidpovid/a-56205550?fbclid=IwAR0sTXxfiS8dJ16l38P_ZwBOUky7rANDYvjo588RK-CMLcCJa4tJhV4PddU.
  18. In four years, President Trump made 30,573 false or misleading claims. Retrieved January 20, 2021, from https://www.washingtonpost.com/graphics/politics/trump-claims-database/.
  19. Verification Handbook: A Definitive Guide To Verifying Digital Content For Emergency Coverage. Retrieved October 10, 2020, from https://datajournalism.com/read/handbook/verification-1.
  20. Wheatley, D. Victims and voices: journalistic sourcing practices and the use of private citizens in online healthcare-system news. Journalism Studies. 2020. №‏ 21(8). P.‏ 1017-1036.