Опрацьовано наукові публікації українських і закордонних дослідників фотографії та розглянуто теоретичні аспекти сучасної фотодокументалістики. Описано матеріали українських фоторепортерів і визначено процес створення фотоісторій у друкованому журналі Reporters. Висвітлення російсько-української війни потребує від медійників професійного підходу, адже більшість тем пов’язані з питаннями правдивості та етичності.
У статті проаналізовано поняття українськоцентризму і правдоцентризму як єдиносущної місії журналістики. Розглянуто правду як головний чинник позитивного впливу ЗМК на формування в українців національної свідомості й гідності, державницького мислення і переконання, національних і загальнолюдських морально-духовних цінностей, національної ідентичності. В історичному контексті осмислено трактування правди з позиції московської= російської шовіністично-імперської ідеології і політики та українських національно-гуманістичних інтересів і цінностей.
У статті з’ясовано особливості висвітлення екологічної проблематики в локальних медіа в умовах повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну. Виявлено закономірності актуалізації екологічної тематики в журналістських розслідуваннях на прикладі видання «NGL.media». Виокремлено основні способи візуалізації даних в публікаціях, зокрема інтерактивні карти, які спрямовані на якісне наочне відображення деструктивних наслідків, які спричинені російською агресією на довкілля.
Економічна журналістика слугує критичним мостом між складними економічними концепціями та громадським розумінням, відіграючи ключову роль у формуванні сприйняття, впливаючи на рішення та сприяючи інформованому дискурсу. У цій статті розглядаються основні теми економічної журналістики, зокрема фінансові тенденції, ринкова динаміка, державна політика та вплив глобальних економічних подій.
Коли йдеться про красу соціальнокомунікаційного контенту, відразу ж уявляєш собі прекрасний репортаж з чудовими описами, соковитими образами, креативними авторськими знахідками. Утім, сучасні соціальні комунікації настільки стрімчасто намагаються передати своїй аудиторії контент, що на перший план висувають потребу реального (чи то навколо реальності) вмісту, огорнутого в оболонку вимог до жанру (чи то до сукупності таких вимог), а не яскраві образи та відчуття.
У статті зроблено спробу визначити особливості висвітлення палестино-ізраїльського конфлікту у світових ЗМІ. Матеріалом дослідження стали публікації із сайтів трьох ЗМІ – «The Washington Post», «The Guardian» та «Al Jazeera».
Роль медіа визначається їх суспільним призначенням, і це, передусім, – інформувати та формувати громадську думку. Поділ преси за типом її аудиторії є одним із основних критеріїв класифікації медіа, де поряд із спеціалізованими виданнями для фахівців певної галузі є газети та журнали для нефахівців. Зазвичай ці видання публікують фахову інформацію, намагаючись подати її у формі, зрозумілій для людини, що не володіє фаховими знаннями загалом та спеціальною термінологією, щоб максимально задовільнити її інформаційні запити.
Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом.
Стаття присвячена висвітленню екологічної тематики в новинних програмах українського телебачення. На підставі вивчення випусків новин на загальноукраїнському телевізійному каналі “1+1” та спеціалізованому телеканалі “ЕCO TV” акцентується на важливості медіадискурсу для промоції знань з екології з метою формування загальної екологічної культури, екологічної свідомості та проекологічної поведінки громадськості. Загалом, в сучасному українському екологічному теледискурсі присутній сегмент наукового контенту, але його обсяг є незначним порівняно з розважальним.
Розглядається використання у журналістській роботі соціальних мереж як джерел інформації. Останнім часом такі сайти як Facebook, Twitter чи Instagram стали частиною традиційного інструментарію журналістів для отримання відомостей про поточні події, оцінки і думки громадськості, діяльність влади тощо. Соціальні мережі сьогодні інтегровані у щоденну професійну практику збору новин, що робить їх важливими джерелами інформації для журналістської роботи.