Сучасні засоби масової інформації значною мірою впливають на сприйняття представників тих чи інших соціальних груп. Стандарти журналістики вимагають дотримуватися принципу мовної толерантності, уникати слів та висловів, які сприяють формуванню негативних стереотипів. У цьому контексті актуальним є дослідження використаних у медіа назв осіб за віком. Цей аспект вивчення мовної толернатності не перебуває у фокусі особливих зацікавлень дослідників, зокрема, з огляду на глибоку закоріненість у повсякденне слововживання в різних сферах назв з пейоративними семами, через що мовці не задумуються про значення тих чи інших лексем. Наслідком цього є формування негативного, певної мірою дискримінаційного стереотипу старшої людини. Дослідження виявило, що для називання осіб старшого віку в українських медіа використовують словосполучення «людина похилого віку», «стара людина», «старша людина», «літня людина», «бабуся і дідусь», «людина поважного віку», «людина третього віку», «пенсіонер», «довгожитель», натомість в аналізованих текстах не виявлено слова «сеньйор». Окреслюючи осіб тої самої вікової категорії, ці слова, однак, по-різному їх маркують, зокрема, словосполучення «людина похилого віку», яке є офіційним терміном, має негативні конотації і, відповідно, формує образ старшої особи як пасивного члена суспільства. Водночас варто зауважити, що медіа прагнуть уникати цього словосполучення, що не завжди можливо зробити з огляду на його офіційний статус. Для називання слід обирати слова і словосполучення, що мають позитивне забарвлення або є нейтральними, вказують на досвід старшої людини, повагу і пошану до неї. Наслідком послідовного дотримання засад мовної толерантності може стати переосмислення офіційної термінології, пов’язаної з віком людини, руйнування негативного стереотипу старшої людини як особи пасивної, хворої, нездатної до руху вперед, для якої все найкраще залишилося в минулому. Формуючи образ людини у віці понад 60 років як соціально активної особистості, медіа сприятимуть не тільки змінам у громадській думці, а й новому усвідомленню літніми людьми свого способу життя і своїх можливостей.
1. Вікова структура населення України (2021). Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікова_структура_населення_України
2. Романова Н.Ф., Тимошенко Н.Є. (2018). Спілкування з людьми похилого віку. К., 152 с.
3. Виртосу І. (2016). «Нумо, бабусю!» або Як в Україні люди похилого віку наповнюють життя новими смислами. Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/numo-babusyu
4. Ґудзик К. (1999). Поезія і мудрість старості. Режим доступу: https://day.kyiv.ua/ru/article/istoriya-iya/poeziya-i-mudrost-starosti
5. Печончик Т. (2018). Чому мова ворожнечі потрапляє у ЗМІ і як цьому запобігти? Режим доступу: https://zmina.info/articles/chomu_mova_vorozhnechi_potrapljiaje_u_zmi_i_...
6. Ісакова Т.О. (2016). Мова ворожнечі як проблема українського інформаційного простору. Стратегічні пріоритети. № 4 (41). С. 90-97.
7. Антоненко Ю. (2019). Толерантність в українській лінгвокультурі (аналіз лексикографічних джерел). Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 70. С. 223–233.
8. Муравьева Н. Язык толерантности и язык интолерантности. Режим доступу: http://www.tolerance.ru/Yazyk-tol-intol.php?PrPage=SMI
9.Сабан О. (2013). Інклюзивна мова як засіб реалізації принципу толерантності. Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Вип. 33. Серія філологічна. С. 121-123.
10. Сухомлин О. (2009). Проблема суржику в контексті мовної толерантності журналіста. Вісник Львівського університету. Серія журналістика. № 32. С.282-291.
11. Ткачук Т. (2017). До питання про мовну толерантність (результати опитування, проведеного у Вінницькій області). Language: Classic – Modern – Postmodern. № 3. С. 68-76. Режим доступу: https://philarchive.org/archive/TKA-4
12. Андрєєва Т., Чернишова М. (2011). Роль засобів масової інформації у формуванні толерантрості. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том. 24 (6). № 3-4. С. 198-203.
13. Бондаренко Т. (2017). Толерантність vs ненависть. Підсумки аналізу українських онлайн-видань на наявність мови ворожнечі. Режим доступу: https://detector.media/infospace/article/128312/2017-07-18- tolerantnist-vs-nenavyst-pidsumky-analizu-ukrainskykh-onlayn-vydan-na-nayavnist-movy-vorozhnechi/
14. Антисуржик (2017). Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити. Заг. ред. О.Сербенської. Львів: Апріорі. 304 с.
15. Огляд міжнародного досвіду (2018) Режим доступу https://www.prostir.ua/wpcontent/uploads/2018/12/Огляд-міжнародного-досвіду.pdf
16. Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (1994). Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text
17. Словник української мови: в 11 тт. (1970-1980). Ред. І. К. Білодід. К.: Наукова думка.
18. Jarema D. (2016). Zrozumieć seniora - potrzeby i emocje osób starszych. Режим доступу: https://www.doz.pl/czytelnia/a12239-Zrozumiec_seniora_-_potrzeby_i_emocj...
19. Pikuła N. G. (2016). Obraz osoby starszej w przestrzeni medialnej. Studia Socialia Cracoviensia 8. nr 2 (15). s. 199–212. Режим доступу: http://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.ojs-doi10_15633_ss...