демократизація

Анотація. Сучасні умови діяльності правоохоронних органів в Україні є вкрай складними, що вимагає підвищення ефективності в цій сфері. Метою даної статті було висвітлення основних напрямків модернізації правоохоронних органів України. Дане дослідження було здійснено у межах поставленої мети з використанням наступних методів: інформаційно-аналітичний метод, метод системного підходу, анамнестичний метод, метод описової статистики, метод описового аналізу, метод прогнозування.

У статті зроблено спробу розкрити суть громадського контролю як чинника демократизації судової системи в Україні. З’ясовано, що громадський контроль є істотним чинником демократизації будь-якої інституції. Доведено, що саме активний громадський контроль за судовою владою може стати істотним поштовхом до створення ефективної та справедливої судової системи, забезпечити відкритість та прозорість функціонування судової влади, що зі свого боку, сприятиме збільшенню рівня довіри громадськості до судової системи.

Охарактеризовано взаємовплив процесів децентралізації влади та становлення громадянського суспільства. Розкрито доцільність та функціональність децентралізації для демократизації системи державного управління. Проаналізовано фактори, що спричиняють активізацію розвитку громадянського суспільства в ході децентралізації влади.

Проведено теоретико-методологічний аналіз сутності та основних концепцій побудови ефективної держави. Охарактеризовано її як нову якість державної організації суспільства. Здійснено теоретичну ідентифікацію ефективної держави, представлену різними національними школами. Розкрито концептуальні й методологічні суперечності щодо її розуміння. Охарактеризовано основні проблеми, які характерні для побудови ефективної держави в межах національних дослідницьких шкіл. Розкрито методологічні аспекти щодо конкретизації її структурних елементів.

У статті досліджується роль міжнародних урядових та неурядових організацій у демократизації інституту виборів.

У статті на основі аналізу наукових праць, чинних нормативно-правових актів й правозастосовної практики здійснено комплексне філософсько-правове дослідження моделювання процесу формування професіоналізації суддів у контексті сучасного процесу реформування державно-правової сфери, із визначенням частин, які провокують формування професіоналізації суддів, та окресленням можливих варіантів впливу на неї.

Розглянуто люстрацію як інститут перехідної справедливості, що має своєю метою запобігання рецидивів авторитаризму, захист демократичних надбань і формування нової політичної системи. Виокремлено особливості, принципи та ресурси  люстраційного процесу в Україні.