This study investigates the structure and porosity of carbon nanocomposites synthesised from wheat straw using a two-stage method. Iron (III) chloride and nickel chloride were used as activators. It was found that iron chloride causes a significant increase in the microporosity of the carbon matrix. The magnetic phase in such a nanocomposite is magnetite.
Полімерні макрофотоініціатори становлять значний інтерес, оскільки вони пропонують низку переваг порівняно з низькомолекулярними ініціаторами, таких як низька летючість і міграційна здатність, зменшення пожовтіння та запаху, покращена сумісність із полімерними матрицями. У цьому дослідженні ми повідомляємо про новий макрофотоініціатор, синтезований реакцією ацилювання гідроксильної групи гідроксиметильної похідної бензо- їнметилового етеру ангідридними групами метакрилатного кополі- меру, що містить ланки малеїнового ангідриду.
Стічні води, що містять барвники в певних кількостях, можуть бути шкідливими для навколишнього середовища. Видалення забруднюючих речовин барвників зі стічних вод можна здійснити методом адсорбції. Зола, твердий залишок від спалювання вугілля, може бути використана як адсорбент барвників. Модифікація золи лугом (розчин NaOH) та магнетитом (Fe3O4) може збільшити адсорбційну здатність та полегшити розділення. У цій роботі золу було модифіковано лугом та магнетитом, а потім застосовано як адсорбент для барвника нафтоловий синьо-чорний (NBB).
Досліджено вплив наповнювачів: наночастинок фериту кобальту (CoFe2O4) та різної природи ПАР на структуру одержаних ферит-наповнених полімерних композитів і їхні адсорбційні та каталітичні властивості щодо органічних барвників у системі Фентона. Методом фотоініційованої вільнорадикальної полімеризації in situ були отримані ферит-полімерні композити на основі полімерної матриці триетиленглікольдиметакрилату (ТГМ-3) та попередньо синтезованих наночастинок фериту кобальту (CoFe2O4), які мають виражені магнітні властивості.
Уперше досліджено адсорбцію фенолу, 4-хлорфенолу, метиленового блакитного та Pb(II) зразками активованого вуглецю, отриманими лужною активацією з термоударом. Виміряно кінетику й ізотерми адсорбції та порівняно з аналогічними даними для вуглецю, отриманого температурно-програмованою активацією. Визначено, що швидкість адсорбції лімітується взаємодією адсорбату з поверхневими центрами, а не дифузією до пор. Термоудар збільшує швидкості адсорбції в 1,18 – 3,16 рази, а рівноважну ємність – в 1,13 – 2,08 рази залежно від адсорбату і типу вугілля.
На основі кінетики поглинання проаналізована сорбційна здатність сумішей полімерів. Дослідження проводили в адсорбційно-активному середовищі з різним ступенем деформації. Функцію адсорбційно-активного середовищя виконували гептан і бутанол. Розраховані частки вільного об’єму для кожного зразка. Здатність матеріалів адсорбувати різну кількість речовин дає змогу виявити особливості поведінки міжфазних областей різної хімічної будови.
Пористі координаційні полімери одержано з Zn2+ та оксалатної кислоти з 2 лінкерними лігандами - 1,2,4-триазолом (Taz) та 3-аміно-1,2,4-триазолом (ATaz). Адсорбція N2 після адсорбції дегазованого СО2 в пористій структурі зростає в 3 рази. Гнучкість цієї структури зумовлена взаємодією молекул СО2 з амінними групами, що містяться в ній, завдяки чому збільшується її пористість.
Проаналізовано методи очищення стічних вод від іонів важких металів і барвників, показано ключові переваги порошкових магніточутливих вуглецевих нанокомпозитів як адсорбентів. Розглянуто методи вибору та підготовки сировини й активаторів для синтезу таких нанокомпозитів, проаналізовано методики синтезу нанокомпозитів. Описано властивості, моделювання кінетики й ізотерм адсорбції, ефективність застосування магнітних вуглецевих нанокомпозитів для очищення стічних вод від барвників і важких металів.
The article is dedicated to the problem of decarbonising industrial gas emissions using adsorption methods. The article examines promising approaches to reducing carbon dioxide (CO₂) emissions using adsorption materials with high selectivity and efficiency in capture processes. The purpose of the study is to determine the adsorption capacity of various types of adsorbents, including synthetic and natural materials, in particular, fly ash synthesised by the hydrothermal method, zeolite obtained by the sintering method, natural zeolite, and fly ash from thermal power plants.
Представлено результати адсорбції іонів $Cu^{2+}$ на природному та термічно обробленому та НВЧ-опроміненому клиноптилоліті та глауконіті. Проведено експерименти з рентгенівської фотоелектронної спектроскопії зразків. Залежність між адсорбованою речовиною та рівноважною концентрацією в стічних водах описано чотирма двопараметричними та чотирма трипараметричними моделями ізотерм адсорбції.