збереження

Архітектура винниківських млинів

У статті описано дослідження винниківських млинів. За бібліографічними і архівними джерелами встановлено їх приблизну кількість. За допомогою картографічних джерел і їх зіставлення вдалось знайти місця розташування 7 млинів. З них чотири втрачені повністю. Один під назвою “табачний млин” збережений частково. Один на приватному подвір’ї як господарська споруда. І останній, по вул. Франка, 114, – майже збережена будівля. На ньому проведено натурні обміри і фотофіксації. Зроблено аналіз етапів реконструкцій млина.

Пам’ять у міському середовищі

Досліджено аспект збереження пам’яті в архітектурному середовищі міста у контексті його сприйняття. Розглянуто особливості розвитку середовища міста з позиції міського дизайну.

Пам’ятки гутництва у музеях: проблеми збереження та популяризаціїі

Проаналізовано археологічні пам’ятки гутництва, а саме скляні вироби, які зберігаються в Львівському історичному музеї, Історико-крєзнавчому музеї м. Винник, Володимир-Волинському історико-краєзнавчому музеї та Кременецькому районному краєзнавчому музеї. Звернуто увагу на те, що у вказаних музеях наявні абсолютні різні за обсягом збірки скла. Водночас вказується на необхідність наукового переосмислення рівня гутництва для полегшення вирішення питання інтерпретації речових пам’яток гутництва та їхньої подальшої популяризації.

Музей НТШ у Львові (1912–1939): науково-фондова робота

На основі аналізу літератури та залучення широкого пласту архівних джерел простежено впродовж 1912– 1939 років основні етапи розвитку та становлення однієї із найбільших музейних установ Львова та Галичини – Музею Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Особливу увагу звернено на висвітлення одного із визначальних векторів музейної роботи – науково-фондової роботи.

Проблеми збереження та експонування артилерії XIV–XVІІІ століття в музеях

Проаналізовано проблемні питання, котрі виникають сьогодні у музеях під час збереження та експонування давньої артилерії. Розглянуто етапи та процеси, котрі проходить гармата з моменту потрапляння до музею і до експонування. Висвітлені проблемні завдання, котрі виникають під час ведення фондово-облікової документації музейних колекцій давньої артилерії. Обґрунтовано висновок про шляхи та можливі вирішення завдань сучасних музеїв під час збереження та експонування артилерії XІV–XVIІІ ст.