В публікації оприлюднені результати критичного аналізу стану дослідження, збереження, реставрації та реконструкції історичних будівель міста Черкаси на даний час.
Наведено результати обстеження вілли Сонячної, пам’ятки архітектури місцевого значення, після російської ракетної атаки на Львів 4 вересня 2024. Обстеження провадилось у складі місцевої комісії 06.09.2024, згідно з постановою Кабміну №1342, а також у складі спільної місії ICCROM-UNESCO 02-05.10.2024.
У дослідженні розглянуто проблему представлення втраченої архітектурно-містобудівної спадщини у сучасному середовищі українських міст. На даний час в наших історичних містах маємо значну кількість втрачених цінних архітектурних споруд та комплексів, які не відомі суспільству. Це унікальні об’єкти, які мали історичну, містобудівну, науково-реставраційну цінність, їх місце та роль у об’ємно-просторовій структурі міст часто була ключовою.
У статті досліджено архітектурні особливості міста-фортеці Калуш – одного із найдавніших міст Західної України, розташованого в Івано-Франківській області. З наданням магдебурзького права в XVI столітті Калуш став важливим торговельним і культурним центром із великим оборонним потенціалом: укріплене місто-фортеця ХVІ ст. було закладено як ідеальне, з регулярним плануванням та Старостинським замком. Проте архітектурно-містобудівна спадщина цього періоду майже не проглядається в сучасній забудові.
У статті розглядаються оборонні споруди лише одного виду – муровані замкові комплекси. Вони зводилися на досліджуваній території України у період XІ- XVII століть. Основну увагу приділено тим мурованим замкам, які збереглися до сьогодні у цілісному або зруйнованому вигляді. Аналізуються територіальні та часові рамки зведення споруд даного типу. У статті представлена концепція класифікації мурованих замків за станом збереженості.
Еволюція етапів існування історичних замкових комплексів обумовлена базовою потребою людей щодо пошуку засобів безпеки в період крайньої політичної нестабільності та загрози постійних ворожих нападів. Відповідно, саме зміни військово-політичної ситуації – зниження загрози внутрішніх і зовнішніх нападів від чужинців і сусідів-феодалів, внаслідок посилення королівської влади – основна причина початку занепаду замкових комплексів. У подальшому, деякі замкові укріплення та споруди були частково чи повністю зруйновані (за наказом правлячої влади), щоб запобігти можливим військовим повстанням.
Історичний замковий комплекс в селі Пнів Івано-Франківської області – пам’ятка архітектури національного значення – унікальний своєю планувально-просторовою структурою, фрагментарно збереженою до нашого часу. Проте, щороку автентичні елементи, що вціліли дотепер, руйнуються все більше та більше, внаслідок антропогенних і природних чинників. Питання збереження Пнівського замкового комплексу вже тривалий період є актуальним, оскільки порятунок такого «діаманту архітектури» - важливий для вітчизняної самобутності.
The study reveals the problem of revitalization of immovable cultural heritage in Ukraine, which stems from the absence of state policy to preserve the architectural city-planning heritage supported by the necessary development and financing programs. The role of socialization of cultural heritage in the process of revival of valuable historical complexes that are under threat of destruction is shown, innovative approaches to the revitalization and the first positive results of their implementation are demonstrated.
У статті сформовано дефініції “замок в стані тривалої руїни” та “архітектурна ревіталізація”. Розглянуто перелік заходів спрямованих на збереження пам’яток архітектури, а саме консервація, реставрація, музеєфікація, пристосування, ремонт (реставраційний), ревалоризація, реабілітація, регенерація, ревіталізація, реконструкція, відбудова, відтворення, реновація та ознакування, щодо їх застосування на прикладі замків в стані тривалої руїни. Визначено, які з перелічених варіантів підходять для збереження даного типу споруд, а які слід відкинути.
За кілька кілометрів від Перемишлян розташовується село Унів, у якому зберігся архітектурний комплекс однієї з найбільших християнських святинь Галичини – Святоуспенської унівської лаври. Цей монастир є одним з найстаріших в Україні. Виникнення унівського монастиря овіяно легендами. На жаль, найдавніші документи монастиря загинули під час татарських нападів XV –XVI ст. Проте відомо, що саме у другій половині XIII ст. в північно-західному підніжі Чернечої Гори виникає новий Унівський чоловічий монастир. Після розорення та трагедії Чернеча Гора майже на два століття потрапила у запустіння.