конфлікт

У статті автори розкривають суть інформаційної війни, акцентують увагу на основних розуміннях цього феномену. Наголошено, що в науковій літературі інформаційна війна трактується, зокрема, як: суперництво в інформаційно-психологічній сфері задля впливу і контролю над ресурсами; інформаційний вплив на прийняття політичних рішень; сучасний конфлікт, який притаманний для епохи постіндустріального суспільства; конфлікт, який передбачає використання інформаційної зброї та ін.

Досліджено та проаналізовано конфлікти проектування, які виникають під час колективного проектування внаслідок впливу різноманітних технічних та організаційних чинників. Запропоновано також динамічну модель виявлення конфліктів.

Розглянуто історико-правові причини конфлікту в Югославії порівняно з
конфліктом на Сході України. Доведено, що в окремих випадках причини конфліктів
збігаються і вони викликані, передусім, намаганням більшої нації-лідера не допустити
виходу меншої нації зі сфери її впливу. Водночас існує багато інших причин, які можна
зарахувати до історичних, а також правових, які сприяли розгортанню обох конфліктів.
Визначено, що обидва конфлікти мають і політичні, й інші аспекти, але в окремих
напрямах вони різні.
 

Розглянуто історико-правові причини конфлікту в Югославії порівняно з
конфліктом на Сході України. Доведено, що в окремих випадках причини конфліктів
збігаються і вони викликані, передусім, намаганням більшої нації-лідера не допустити
виходу меншої нації зі сфери її впливу. Водночас існує багато інших причин, які можна
зарахувати до історичних, а також правових, які сприяли розгортанню обох конфліктів.
Визначено, що обидва конфлікти мають і політичні, й інші аспекти, але в окремих
напрямах вони різні.
 

Розглядаються проблеми цивілізаційної взаємодії та питання їх вирішення у філософській та політологічній  думці А.Дж. Тойнбі та посттойбіанській науці. Досліджуються можливості та наслідки зіткнення цивілізацій на прикладі східноукраїнського конфлікту.

Розглянуто вплив українсько-російського конфлікту на сучасний стан світового порядку. Продемонстровано особливості розв’язання «української кризи» на рівні багатосторонньої дипломатії, головно, Генеральної Асамблеї ООН. За допомогою методу зіставлення досягнуто основної мети дослідження – виявлено особливості сучасного процесу трансформації світового балансу сил.