конфлікт

У статті проаналізовано місце інституту сімейної медіації у врегулюванні сімейних правовідносин загалом, і сімейних спорів зокрема, обґрунтовано значення та ефективність запровадження цього інституту у правову систему України як альтернативи суду. З’ясовано, що сімейна медіація – це процес вирішення сімейних спорів мирним способом (шляхом порозуміння), в якому незалежна сторона (медіатор) сприяє налагоджує комунікацію між суб’єктами спору та допомагає прийняти зважені рішення, що задовольняє інтереси кожної сторони.

У статті досліджено сутність та особливості крос-культурної бізнес-комунікації, визначено причини виникнення конфліктів в процесі крос-культурної бізнес-взаємодії в умовах здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовано класифікацію ділових культур Річарда Льюіса, описано їх поділ на мультиактивні, лінійно-активні та реактивні та визначено їх характеристики. Охарактеризовано процес вирішення міжкультурних конфліктів з виокремленням ключових етапів.

У статті досліджено та проаналізовано сімейні конфлікти та важливість медіації як альтернативного способу їх вирішення. Розглянуто природу сімейних конфліктів, особливості сімейних відносин та важливість конструктивного розв'язання цього типу конфліктів. Визначено, що сімейна медіація дозволяє врахувати високу емоційність сімейних конфліктів і тому є дуже ефективною в заплутаних життєвих ситуаціях.

Концептуалізовано сутність агресії як філософсько-правового феномену та розкри- то специфіку термінологічної взаємодії “агресія–агресивність”. Відмежування поняття “агресія” і “агресивність” вказує на те, що, з одного боку, не за усякими агресивними ді- ями суб’єкта насправді стоїть агресивність особи як риса, з іншого – агресивність люди- ни зовсім не завжди проявляється в явно агресивних діях. Прояв або не прояв агресив- ності як особистісної риси у певних актах поведінки завжди є результатом складної вза- ємодії трансситуативних і ситуаційних чинників.

У статті здійснено аналіз місця та ролі міжнародних інституцій у процесі правосуддя пе- рехідного періоду. Визначено, що концепція правосуддя перехідного періоду є системою механізмів та інструментів, що запроваджуються у певній країні, яка перебуває в стані переходу від збройного конфлікту до пост-конфліктного періоду або від тоталітарного до демократичного режиму.

Проаналізовано природу юридичного конфлікту, теоретичну і праксеологічну значущість наукового аналізу соціальних конфліктів і суперечностей. Висвітлено дослідження ролі об’єктивних і суб’єктивних факторів, що їх спричиняють, зокрема в Україні, визначено зумовлену наявність в її просторі потенційно конфліктогенних проблем – політичних, правових, соціальних, економічних, культурних, мовних, кон- фесійних тощо..

Відображення наукової контроверсійності розглядається як специфіка наукової журналістики. Авторка вважає контроверсійність тематики медіа-текстів про науку одним із важливих шляхів реалізації конфліктності у журналістських матеріалах. Ефективне подання наукової контроверсійної інформації в ЗМІ є резервом та інструментом розвитку і підтримки інтересу до науки, популяризації наукових знань серед широкого загалу, підвищення наукової медіа-грамотності.

У статті досліджується журналістське висвітлення конфліктних процесів. Конфлікт розглядається як змістовий та формотворчий елемент журналістських творів. Автор аналізує, як відображення конфліктності здійснюється за допомогою змістових, жанрових, сюжетно-композиційних засобів журналістики.

У статті автори розкривають суть інформаційної війни, акцентують увагу на основних розуміннях цього феномену. Наголошено, що в науковій літературі інформаційна війна трактується, зокрема, як: суперництво в інформаційно-психологічній сфері задля впливу і контролю над ресурсами; інформаційний вплив на прийняття політичних рішень; сучасний конфлікт, який притаманний для епохи постіндустріального суспільства; конфлікт, який передбачає використання інформаційної зброї та ін.

Досліджено та проаналізовано конфлікти проектування, які виникають під час колективного проектування внаслідок впливу різноманітних технічних та організаційних чинників. Запропоновано також динамічну модель виявлення конфліктів.