Український щит

Мета представленої роботи – моделювання розподілу електропровідності в північно-західній частині Українського щита та вивчення взаємозв’язку геоелектричних аномалій із природними родовищами корисних копалин та з ознаками можливої тектонічної активізації довгоіснуючих систем розломів на щиті. Методологія досліджень базувалася на довгоперіодних магнітотеллурічних і магнітоваріаційних вимірюваннях в діапазоні періодів від 3-16 до 2500-3600 с. Густа мережа пунктів вимірювань дала змогу дослідити геоелектричну структуру сегмента Українського щита, обмеженого координатами 26°-30°E та 48°-51,7°N.

Мета дослідження – виявлення на території України та м. Києва зв’язку між геомагнітними і радоновими аномаліями під час вивчення геоекологічної обстановки території та оцінки її екологічної безпеки. Геомагнітні та радонові аномальні поля є суттєвими геофізичними чинниками навколишнього середовища, які значною мірою визначають його екологічний стан. Спільний аналіз геомагнітних і радонових аномалій дасть змогу обґрунтованіше виділяти екологічно небезпечні зони, які не є такими за одним з цих факторів.

Наведено результати інтерпретації даних моніторингу гідрогеодинамічних параметрів підземних вод у Дніпропетровській області з метою прогнозу неотектонічних змін у масивах гірських порід. Показано необхідність створення національної бази даних результатів моніторингу гідрогеодинамічних параметрів підземних вод, виконуваних у всіх регіонах України.

Розглянуто деякі особливості методичних прийомів петрошвидкісного термобаричного моде-лювання. Наведено та проаналізовано приклад створення глибинної петрошвидкісної моделі ділянки земної кори Українського щита.

На основі даних про глибини до поверхонь Мохо і К2, отриманих вздовж сейсмічних профілів ГСЗ і МОХЗ, використовуючи програмне забезпечення КОСКАД 3D і Surfer 8, побудовано карти рельєфу цих поверхонь. Викладено методику статистичної обробки даних обмінних хвиль землетрусів та результати сейсмогеологічного моделювання Кіровоградського рудного району. Нова інтерпретація сейсмічних даних дозволила виявити кореляцію між поверхневими структурами регіону і рельефом поверхні Мохо та локальними неоднорідностями кори.

За результатами тривимірного густинного моделювання вперше на Українському щиті виділено лістричні порушення. Встановлено взаємозв’язок цих порушень з кільцевими структурами .

Викладені підсумки геотектонічного аналізу фундаменту Українського щита. Аналіз проведений з використанням досягнень морфопарагенетичних геолого-формаційних досліджень і уявлень про поверхово-блокову будову регіону. Головним результатом геотектонічних досліджень стало складання тектонічної карти Українського щита масштабу 1:2 500 000 та 1:2 000 000, а також обґрунтовування низки важливих аспектів геотектонічного розвитку регіону.

Мета. Літосфера Українського щита (УЩ) представлена мозаїкою мегаблоків, які у різний час мали різну конфігурацію та, ймовірно, в ранньому археї належали до різних мікроконтинентів. Сьогодні існують різні, не пов’язані між собою, моделі геодинамічного розвитку північно-західної (Волинський, Бузький, Росинський мегаблок) і центральної (Інгульський мегаблок) частин УЩ. Через це поки що неможлива побудова загальної моделі геодинамічного розвитку в протерозої всієї західної частини щита, яка має велике значення для вирішення питань палеогеодинаміки докембрію.