Розглянуто вплив Інституту Президентства на становлення української державності. Визначено статус та роль Президента протягом існування незалежної України. Проаналізовано історичні аспекти становлення інституту президентства.
Досліджено проблематику популізму в контексті державного управління на прикладі Республіки Білорусь. Зазначено, що популізм залишається актуальним феноменом соціально-політичного життя багатьох країн світу. Зауважено, що, здійснюючи значний вплив на політику країн із порівняно малим досвідом функціонування демократичних інститутів, популізм, водночас, досить помітно виявляє себе у сучасному політичному просторі «старих» демократій. Доведено, що існує очевидний зв’язок між посиленням популізму та загостренням соціально-економічних проблем.
Громадянське суспільство задає динаміку соціальної держави, відіграє у її існуванні розвиваючу роль. Тому рівень розвитку громадянського суспільства і рівень соціальної держави є поняттями взаємопов’язаними. Власне громадянське суспільство є механізмом подальшого розвитку функціональної структури розвинених форм соціальної держави.
Досліджено внесок Айзенштадта у розвиток порівняльної історичної соціології імперій. У центрі уваги є праця ізраїльського вченого “Політичні системи імперій: піднесення та падіння історичних бюрократичних суспільств”. Розкрито особливості його типології політичних систем. Визначено вплив структурного функціоналізму на теорію та методологію дослідження імперій Айзенштадта.
Розглянуто проблему сутності та типів політичної стабільності. На основі теоретичного аналізу висвітлено основні особливості політичної стабільності та проаналізовано деякі авторські підходи до її класифікації.