інститут

У статті проаналізовано місце інституту сімейної медіації у врегулюванні сімейних правовідносин загалом, і сімейних спорів зокрема, обґрунтовано значення та ефективність запровадження цього інституту у правову систему України як альтернативи суду. З’ясовано, що сімейна медіація – це процес вирішення сімейних спорів мирним способом (шляхом порозуміння), в якому незалежна сторона (медіатор) сприяє налагоджує комунікацію між суб’єктами спору та допомагає прийняти зважені рішення, що задовольняє інтереси кожної сторони.

У статті з’ясовано детермінуючі ознаки справедливості як правової цінності крізь призму сучасного правоворозуміння. Відзначено, що справедливість є однією із найважливіших проблем сучасності, що відображує надскладні діалектичні процеси правового розвитку глобального суспільства. Вона як цінність формує світоглядні установки соціуму, бачення людей свого майбутнього, їх відвічні прагнення до гармонії та досконалості суспільних взаємовідносин. А також дозволяє всебічно осмислити сенс і зміст сучасних процесів державо- та правотворення.

На основі чинного національного законодавства з урахуваннях сучасних викликів окреслено інноваційну модель закладу вищої освіти в Україні.

Досліджено теоретико-правову модель діяльності вищих навчальних закладів
України, визначено її концептуальні та юридичні основи. Проаналізувавши природу
вищого навчального закладу як головного складового елементу системи вищої освіти та
ключового суб’єкта освітніх правовідносин доведено, що він є юридичною особою при-
ватного або публічного права, яка з підстав, передбачених національним законодавством,
долучається до публічних відносин і наділена адміністративними повноваженнями.
Відзначено, що вищий навчальний заклад як головний складовий елемент

Виокремлено ключові принципи зовнішньополітичної та дипломатичної діяльності Європейського Союзу, а також основні органи, що відповідають за її реалізацію. Розглянуто Європейську Службу зовнішньої діяльності як "дипломатичну агенцію" Союзу і встановлено спільні та відмінні риси інституційного механізму дипломатії національних держав і ЄС. Робота виконана із застосуванням таких наукових методів, як-от: порівняння, аналізу документів, структурно-функціонального, а також неоінституційного підходу.

Досліджено погляд на інституційну сутність держави в контексті діалектики її взаємовідносин із суспільством у основних ідейно-політичних напрямах світової політичної думки – лібералізмі, консерватизмі, націоналізмі, соціалізмі.